ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №815/6259/16
адміністративне провадження №К/9901/22818/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної міграційної служби України на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 (суддя Домусчі С.Д.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач, ДМС України), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ДМС України від 29.08.2016 № 461-16 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов`язати відповідача прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Позовні вимоги мотивовано тим, що він є громадянином Сирійської Арабської Республіки, проживав в провінції Аль-Хасака . На даний момент не може та не бажає користуватися захистом країни громадянського походження, оскільки країна не спроможна забезпечити належний захист через збройний конфлікт, який триває з 2011 року в Сирії. Позивач не може повернутися до Батьківщини через причини загальнопоширеного насильства, а також внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань у зв`язку з належністю до етнічної меншини - курдів. У грудні 2014 року позивач звернувся до Головного управління ДМС України в Одеській області із заявою про надання захисту в Україні. 29.08.2016 ДМС України винесено оскаржуване рішення. Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 01.02.2017 адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення ДМС України від 29.08.2016 № 461-16, яким ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов`язав ДМС України прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 особою, яка потребує додаткового захисту. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 апеляційну скаргу ДМС України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 повернуто заявникові, оскільки останній у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги в повному обсязі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2017 про залишення апеляційної скарги без руху, ДМС України було подано заяву від 17.03.2017 про виконання вимог ухвали, а саме направлено оригінал платіжного доручення від 15.03.2017 про сплату судового збору у розмірі 1212,64 грн та надано обґрунтування щодо сплати суми меншого розміру, аніж визначений в описовій частині ухвали суду апеляційної інстанції тим, що у 2016 році, на час звернення позивача до суду з даним позовом діяла редакція підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 становив 1378 грн. Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 1212,64 грн.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.05.2017 відкрив касаційне провадження за скаргою Державної міграційної служби України на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017.
14.02.2018 вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шарапа В.М., судді Бевзенко В.М.. Данилевич Н.А. для розгляду судової справи № 815/6259/16.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 № 808/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 815/6259/16, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач Мельник-Томенко Ж.М., судді Жук А.В., Мартинюк Н.М. для розгляду судової справи № 815/6259/16.
Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2019 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Стислий виклад обставин справи, встановлений судом апеляційної інстанції
Постановою від 01.02.2017, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов: визнав протиправним та скасував рішення ДМС України від 29.08.2016 № 461-16, яким ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов`язав ДМС України прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 особою, яка потребує додаткового захисту.
Не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 відповідач, у встановлений строк - 16.02.2017, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену постанову в повному обсязі та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.02.2017 залишив без руху апеляційну скаргу, надавши строк, для усунення недоліків апеляційної скарги - для надання доказів сплати судового збору - оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 1408 грн за вимоги немайнового характеру.
Копія ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2017 була отримана відповідачем 13.03.2017.
У встановлений апеляційним судом строк апелянт надав докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1212,64 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.03.2017 № 369.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 апеляційну скаргу повернуто заявникові.
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги суд виходив з того, що оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2017 чітко визначена сума судового збору у розмірі 1408 грн, а апелянт надав докази сплати судового збору лише в розмірі 1212,64 грн, то сума недоплаченого судового збору становить 195,36 грн. Отже, суд дійшов висновку, що ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2017 не виконана в повному обсязі, а клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Верховний Суд, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, в межах встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України з-поміж засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України, у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення).
Згідно із частиною першою статті 6 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, за змістом статті 7 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.
Частиною шостою статті 187 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою (частина перша статті 108 КАС України, у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення).