ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 826/8651/17
адміністративне провадження № К/9901/38883/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2017р. (суддя - Шрамко Ю.Т.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. (судді - Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
У липні 2017 року ПАТ "Українська залізниця" звернулась до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог пункту 6 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затв. постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, щодо нереєстрації за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян зі станцій, що розташовані в межах Білоцерківського району за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Білоцерківської районної державної адміністрації;
стягнути з відповідача на їх користь 96295,96 грн витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. включно
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2017р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р., позов залишено без розгляду на підставі статті 99 КАС України в зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судами встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" згідно діючого законодавства України щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом 2016 року надавалися послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станцій, що розташовані в межах Білоцерківського району Київської області.
Листом від 18.01.2016р. №31 ПАТ "Укрзалізниця" звернулась до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області із пропозицією укласти договір про порядок відшкодування витрат від перевезень окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом в приміському сполученні, проте відповідач відмовився укласти такий договір.
Зважаючи на неможливість в односторонньому порядку відмовитись від виконання державної програми соціального захисту населення, залізниця протягом 2016 року здійснила всі дії щодо виконання державної програми з надання послуг по перевезенню пільгових категорій громадян та обліку цих пасажирів.
З 01.01.2016р. по 31.12.2016р. включно залізницею надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян зі станцій, що розташовані в межах Білоцерківського району Київської області.
Крім того, позивачем щомісячно протягом 2016 року надсилались на адресу відповідача акти звіряння та облікові форми, як це передбачено в пункті 9 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян №1359, проте відповідачем не відшкодовувались збитки від перевезення пільгових категорій громадян.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
За змістом статті 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 цього Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зазначаючи спірний період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., за який підлягає стягненню з УПСЗН Білоцерківської РДА Київської області на користь ПАТ "Українська залізниця" витрати на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, позовну заяву надіслано до суду лише 06.07.2017р., тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 99 КАС України.
Разом з тим, до зазначених висновків суди дійшли передчасно.
Так, залишаючи адміністративний позов без розгляду суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позовні вимоги стосуються спірного періоду з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. включно, при цьому позов подано 06.07.2017р., а тому позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 99 КАС України.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ПАТ "Українська залізниця" стосуються відшкодування витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах.
Зазначені правовідносини врегульовані постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" та від 16.12.2009р. №1359 "Про затвердження порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян", якими передбачено порядок звіряння, узгодження та компенсації відповідних сум, а також строки, протягом яких такі дії підлягають вчиненню.