ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №180/1783/15-а
касаційне провадження №К/9901/7038/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Марганець Дніпропетровської області на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08.10.2015 (головуючий суддя: Нанічкіна Н.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 (головуючий суддя: Божко Л.А., судді: Прокопчук Т.С., Лукманова О.М.) у справі №180/1783/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Марганець Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
В червні 2015 року ОСОБА_1 (далі -позивачка) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Марганець Дніпропетровської області (далі - УПФУ в м. Марганець Дніпропетровської області або відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила:
визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1, починаючи з 13.05.2015, у перерахунку пенсії за віком, яка їй призначалася відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), на пенсію відповідно до статті 36 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII) на підставі заяви від 13.05.2015;
зобов`язати УПФУ в м. Марганець поновити позивачці з 13.05.2015 виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі статті 36 Закону №2262-XII, згідно її заяви від 13.05.2015;
зобов`язати відповідача скасувати Протокол № 15 від 15.06.2015 "Про розгляд питання щодо визначення права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника";
стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1 900 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що її померлому чоловіку ОСОБА_2 була встановлена ІІ група інвалідності, що пов`язана з виконанням ним обов`язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно експертного висновку від 09.04.2013 №277, складеного Донецькою регіональною міжвідомчою експертною комісією, смерть ОСОБА_2 пов`язана із виконанням ним обов`язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Враховуючи це, позивачка 13.05.2015 звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по втраті годувальника на підставі статті 36 Закону №2262-XII. Листом від 27.05.2015 №3187/04/28 пенсійний орган повідомив позивачку про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Але згодом відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом комісії від 15.06.2015 №15, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з одного виду на інший. Таку відмову позивачка вважає протиправною та незаконною, що зумовило звернення з цим позовом до суду.
Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08.10.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016, адміністративний позов задоволено частково:
визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком, яка їй призначалася відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію відповідно до статті 36 Закону №2262-XII на підставі її заяви від 13.05.2015;
зобов`язано відповідача скасувати рішення від 15.06.2015, оформлене протоколом №15 засідання комісії по розгляду питань, пов`язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення, про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з виду на вид, а саме: з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону №2262-XII;
зобов`язано відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно статті 36 Закону №2262-XII на підставі її заяви від 13.05.2015;
стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 300 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що померлий чоловік позивачки, а також члени його сім`ї набули право на пенсійне забезпечення на умовах та у порядку, встановленому для військовослужбовців строкової служби, відтак відмова пенсійного органу у проведенні позивачці перерахунку пенсії з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з підстав, що ОСОБА_2 під час ліквідації наслідків на ЧАЕС не перебував у статусі військовослужбовця, а був признаваний на спеціальні збори та за ним зберігався середньомісячний заробіток за основним місцем роботи, є необґрунтованою.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Скаржник зазначив, що чоловік позивачки не підпадає під категорію осіб, які мають право на пенсію нарівні з військовослужбовцями, а тому підстави для проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі статті 36 Закону №2262-XII - відсутні. При цьому, скаржник зауважив, що не заперечує право позивачки на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII). Також скаржник звернув увагу на необґрунтованість задоволення судами позовної вимоги про стягнення з пенсійного органу моральної шкоди.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.05.2016 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 19.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Від позивачки на адресу суду касаційної інстанції надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких остання з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно посвідчення серія НОМЕР_1, виданого 17.04.2015 Марганецьким управлінням праці та соціального захисту населення, позивачка є членом сім`ї померлого ветерана війни ОСОБА_2 .
13.05.2015 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку пенсії з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог статті 36 Закону №2262-XII.
Відповідач листом від 27.05.2015 року №3187/04/28 повідомив ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду її питання прийнято рішення (розпорядження 18.05.2015) про проведення перерахунку пенсії. Цим листом позивачку також попереджено про те, що з метою перевірки правильності прийнятого управлінням рішення її пенсійну справу буде направлено на консультацію до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
15.05.2015 на засіданні комісії по розгляду питань, пов`язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення відповідачем з посиланням на роз`яснення, надане ГУПФУ в Дніпропетровській області від 10.06.2015 №15769/09/29, прийнято рішення, оформлене протоколом №15, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, та відповідно скасовано розпорядження про перерахунок пенсії від 18.05.2015, як помилкове.
Так, згідно роз`яснення від 10.06.2015 №15769/09/29 право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону №2262-XII у позивачки відсутнє. Підстави: ОСОБА_2 не належав до числа військовослужбовців, оскільки для участі у роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи був призваний на спеціальні збори та за ним зберігався середньомісячний заробіток за основним місцем роботи.