ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа №814/1241/16
адміністративне провадження №К/9901/45153/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (суддя Гордієнко Т.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року (колегія у складі суддів Турецька І.О., Стас Л.В., Косцова І.П.)
у справі №814/1241/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області
про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.06.2016 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.
2. Позивач просив суд:
- визнати протиправною відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
- зобов`язати розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Краснопільської сільської (селищної) ради Врадіївського району Миколаївської області (за межами населеного пункту);
- надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивовану відмову у його наданні відповідно до вимог чинного законодавства.
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.09.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017, в задоволенні позову відмовлено.
4. 13.03.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 Просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове про задоволення позову.
5. Ухвалою від 15.03.2017 Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд до Верховного Суду.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. 02.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Краснопільської сільської (селищної) ради Врадіївського району Миколаївської області (за межами населеного пункту). До клопотання додав графічний матеріал про місце розташування ділянки.
8. Листом від 23.05.2016 № 19-14-0.22-6458/2-16 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області повернуло клопотання, оскільки земельна ділянка, зазначена в графічних матеріалах до клопотання від 02.11.2015, входить в межі земельної ділянки, визначеної для відведення учасникам АТО та сім`ям загиблих учасників АТО, визначена наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.09.2015 № 806-ск .
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки ст. 118 ЗК України не передбачає такої підстави відмови як входження земельної ділянки в межі земельної ділянки, визначеної для відведення учасникам АТО та сім`ям загиблих учасників АТО.
10. Відповідач заперечував проти позову. Стверджував, що оскільки земельна ділянка, зазначена позивачем в графічних матеріалах входить в межі земельної ділянки, визначеної для відведення учасникам АТО та сім`ям загиблих учасників АТО, то відповідно до ст.ст.118, 122 Земельного кодексу України позивачу було відмовлено у задоволенні його клопотання.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції" з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування доручено визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції.
12. На виконання цього Розпорядження відповідач прийняв наказ від 31.08.2015 № 315-сг "Про визначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам АТО".
13. Підставою відмови у наданні дозволу позивачу є те, що земельна ділянка, зазначена позивачем у клопотанні від 02.11.2015, відповідно до наказу відповідача від 21.09.2016 визначена для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції, що відповідає ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України.
14. Крім того, ст.118 Земельного кодексу України не визначає форму в якій викладається відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Дана стаття визначає лише, що у разі відмови у наданні такого дозволу вона повинна бути вмотивована.
15. Вимога про зобов`язання розглянути клопотання та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою задоволенню не підлягають, оскільки це є виключною компетенцією Головного управління Держгеокадастру
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
16. ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на ті самі доводи, якими обґрунтовував позов.
17. Відповідач заперечень на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд оцінив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
19. З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою через те, що земельна ділянка, яку хотів отримати позивач входить до земельних ділянок запланованих для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції. Отож, правовим питанням у справі є право розпорядника землями визначати коло осіб, яким можуть бути надані земельні ділянки, зокрема обмежуючи їх учасниками АТО.
20. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".
21. Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Згідно з частиною першою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
22. Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
23. При цьому частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.