1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



09 грудня 2019 року

Київ

справа №185/3818/18(2-а/185/9/19)

адміністративне провадження №К/9901/14242/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,



розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (головуючий суддя: Шальєва В.А., судді - Білак С.В., Малиш Н.І.)



у справі №185/3818/18(2-а/185/9/19)

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції М`ясоїд Роксани Вікторівни

третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання дій протиправними та скасування постанови.



І. Історія справи



У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції М`ясоїд Роксани Вікторівни, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, а також скасувати постанову інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції М`ясоїд Роксани Вікторівни від 5 травня 2018 року серії АР №823756 про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.



Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 14 січня 2019 року позов задовольнив, визнав дії відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП протиправними. Скасував постанову серії АР №823756 від 5 травня 2018 року та закрив провадження у справі.



Зазначене рішення ухвалено у судовому засіданні без участі сторін (їх представників). Повне судове рішення складено і підписано 14 січня 2019 року. Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення датовано 22 січня 2019 року. Відповідно до штампу вхідної кореспонденції скаржник отримав це рішення 1 лютого 2019 року.



Водночас, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено 25 січня 2019 року.



Департамент патрульної поліції Національної поліції України оскаржив указане рішення в апеляційному порядку шляхом подання 5 лютого 2019 року апеляційної скарги засобами поштового зв`язку (підтверджується копією конверту).



Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 лютого 2019 року повернув апеляційну скаргу скаржнику із-за недоліків довіреності представника відповідача, який подавав цю скаргу. Вказану ухвалу скаржник отримав 20 березня 2019 року та 25 березня 2019 року повторно подав апеляційну скаргу.



В апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження. Вказав, що копію рішення отримав 1 лютого 2019 року.



Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишив без руху. В цій ухвалі суд встановив, що в апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції Національної поліції України заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Однак, розглянувши доводи скаржника щодо поновлення строків суд зазначив, що норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. Разом з тим, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.



В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції запропонував апелянту протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2019 року у справі №185/3818/18, в якій зазначити (поважні) підстави для поновлення строку.



Як зазначив суд апеляційної інстанції, на виконання цієї ухвали Департамент патрульної поліції Національної поліції України повторно подав заяву про поновлення строку 16 квітня 2019 року. Вказав, що підстави, на які посилається апелянт в обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, є суб`єктивними та пов`язані з неналежною організацією роботи суб`єкта владних повноважень. Одночасно, апеляційний суд зробив висновок, що апелянт не зазначив поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження.



З огляду на це, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 квітня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.



У касаційній скарзі Департамент патрульної поліції Національної поліції України просить скасувати цю ухвалу суду апеляційної інстанції й направити справу для продовження розгляду до того ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.



Зокрема, скаржник зазначає, що частина третя статті 298 КАС України (щодо залишення апеляційної скарги без руху і права на звернення із заявою про поновлення строку) не передбачає жодних винятків для можливості застосування статті 286 КАС України (щодо особливостей провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності) при залишенні апеляційної скарги без руху. Вказує, що апеляційна скарга була подана ним з дотриманням вимог статті 295 КАС України, яка передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. До того ж, зазначає, що заяву про поновлення відповідного строку він подав, однак суд у відкритті апеляційного провадження відмовив.



Позивач не подав відзиву на касаційну скаргу.



Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.



ІІ. Мотиви Верховного Суду



Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.



Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.



Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.



Згідно з пунктом 1 частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.



За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.



Згідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.



Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.



Верховний Суд вказує на помилковість зазначеного висновку з таких підстав.



Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальний стосовно статті 295 КАС України строк апеляційного оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).


................
Перейти до повного тексту