ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №820/2003/17
адміністративне провадження №К/9901/43986/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 (суддя Білова О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (судді: Калитка О.М. (головуючий), Калиновський В.А., Кононенко А.С.) у справі №820/2003/17 за позовом Приватного підприємства "Юнісвіт" до Сумської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Юнісвіт" (далі - позивач, ПП "Юнісвіт") звернулося до суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA805180/2017/000026/2 від 03.04.2017 та №UA805180/2017/000057/2 від 19.04.2017, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/201700027 та №UA805180/2017/00058, прийнятих щодо нього.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням положень чинного законодавства України, зокрема частини третьої статті 53, частини першої статті 55 та частини другої статті 55 Митного кодексу України, та зазначає про порушення процедури витребування додаткових документів при розмитненні вантажів та безпідставність твердження відповідача про те, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 адміністративний позов задоволено, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов скасовано.
4. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій ПП "Юнісвіт" звернувся до Сумської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, що поставлялися йому на виконання умов Контракту №UL2/217 від 02.02.2017, укладеного між позивачем та компанією LUCKY EXPORT, відповідно до умов якого компанія LUCKY EXPORT зобов`язується поставити позивачу товари в асортименті, а позивач зобов`язується оплатити товар згідно з умовами даного контракту.
Як вбачається з умов Контракту №UL2/217 від 02.02.2017 поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі (інвойсі).
З інвойсів, наданих компанією LUCKY EXPORT, копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається, що товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010", тобто компанія LUCKY EXPORT взяла на себе зобов`язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
Відповідно до статті 2 контракту №UL2/217 від 02.02.2017 загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці, складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
З інформації, зазначеної в інвойсах на відповідні партії товару, вбачається, що партії товару, які підлягали поставці, складаються з товару у асортименті, загальною вартістю 8 571,00 доларів США та 8 062,50 доларів США відповідно.
Під час судового розгляду справи встановлено, що компанія LUCKY EXPORT передала товар, визначений інвойсами перевізнику, що підтверджується коносаментами, зі змісту яких вбачається, що товар, який поставляється на виконання умов контракту №UL2/217 від 02.02.2017 прибуде до порту призначення (м. Одеса) контейнерами, які вказано в інвойсах.
Судом також встановлено, що кількість та вартість товару, що поставляється, зазначена у видаткових накладних, які підтверджують, що на виконання Контракту №UL2/217 від 02.02.2017 здійснюється поставка товару у асортименті, загальною вартістю 8 571,00 доларів США та 8 062,50 доларів США. Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано перевізником для доправлення його до Сумської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів.
Позивачем при поданні ВМД №UA805180.2017.004510 від 03.04.2017 та №UA805180.2017.005384 від 18.04.2017 митну вартість товару було визначено за основним методом - за ціною контракту.
При цьому на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту №UL2/217 від 02.02.2017, декларантом було подано копії наступних документів: контракт №UL2/217 від 02.02.2017; інвойси; пакувальні листи до інвойсів; видаткові накладні; відвантажувальні специфікації; листи компанії LUCKY EXPORTS №170220/2 від 10.03.2017 та №170309/2 від 23.03.2017, які вказують на той факт, що посередницькі послуги при здійсненні поставки товару за інвойсом №LUK000170220 від 20.02.2017 та №LUK000170309 від 09.03.2017 не залучалися, що свідчить про відсутність у позивача договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, листи №170220/4 від 10.03.2017 та №170309/4 від 23.03.2017, відповідно до змісту яких платежі від третіх осіб в рамках контракту №UL2/217 від 02.02.2017 не отримувалися, що свідчить про відсутність у позивача рахунків про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), а також звіти про оцінку майна на підтвердження вартісних та якісних характеристик товару, який було поставлено виконання умов контракту №UL2/217 від 02.02.2017.
За наслідками розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов контракту №UL2/217 від 02.02.2017, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805180/2017/000026/2 від 03.04.2017 та №UA805180/2017/000057/2 від 19.04.2017, якими збільшено суми митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів, на 181868,03 грн та 206856,51 грн відповідно.
У рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA805180/2017/000026/2 від 03.04.2017 та №UA805180/2017/000057/2 від 19.04.2017 відповідачем вказується, що для підтвердження митної вартості товарів у позивача було витребувано додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків суду першої та апеляційної інстанції про неправомірність рішень митного органу, оскільки подані позивачем документи не підтверджували заявлену митну вартість товару. Також відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням другорядного методу, оскільки подані документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару, а тому відповідачем використана наявна в органу Державної фіскальної служби інформація щодо раніше визначених митних вартостей, які є вищими, ніж заявлена. Крім того, зазначає, що при проведенні аналізу документів, поданих до митного оформлення встановлено, що позивачем не подано документів, які б підтверджували витрати на навантаження, та доставки товарів до порту відправки. До того ж, позивач не виконав вимог митного органу щодо надання документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, у зв`язку з чим унеможливив застосування митним органом основного методу визначення митної вартості товару, і тому митний орган застосував другорядний метод відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України.
9. Позивач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу відповідача.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
10.1. Пункт 23 частини першої статті 4.
Митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
10.2. Пункт 29 частини першої статті 4.
Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи;
10.3. Частина перша стаття 52.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
10.4. Частина друга статті 52.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
10.5. Абзац 3 пункту 2 частини третя стаття 52.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
10.6. Частина перша статті 53.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
10.7. Частина друга статті 53.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
10.8. Частина четверта статті 53.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
10.9. Частина шоста стаття 53.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
10.10. Частина перша статті 54.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
10.11. Частина друга статті 54.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
10.12. Частина перша статті 55.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
10.13. Частина друга статті 55.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.