1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



03 грудня 2019 року

м. Київ



Справа № 922/1205/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

за участю представників:

позивача - Замніус М. В.,

відповідача - Каракоці О. Р.,

третьої особи - Цуварева О. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 (судді: Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю., Смірнова Л. Г.) і рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 (суддя Привалов А. І.) у справі

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Харківська міська рада,

про визнання договору укладеним,



В С Т А Н О В И В:



1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У травні 2018 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (наразі і далі - АТ "КБ "ПриватБанк") про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова у редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач є замовником реконструкції приміщень відділення банку за адресою: вул. 23 Серпня, 51 у місті Харкові, проте у порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.05.2013 № 319 (далі - Порядок), ухиляється від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова.

1.2. У відзиві на позов АТ "КБ "ПриватБанк" заперечило проти задоволення позовних вимог, оскільки товариство не здійснювало забудову земельної ділянки, а провело реконструкцію внутрішньої частини нежитлового приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі і, відповідно, обов`язку укласти договір про пайову участь, передбачений положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у відповідача немає.

1.3. Згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2018 цю справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 (суддя Привалов А. І.) позов задоволено. Визнано укладеним між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та АТ "КБ "ПриватБанк" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова у редакції, запропонованій позивачем до укладення, викладено у резолютивній частині рішення її зміст. Здійснено розподіл судових витрат.

Аргументуючи судове рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач є замовником будівельних робіт і здійснена ним реконструкція охоплюється законодавчим визначенням забудови, тому відповідач зобов`язаний взяти участь у розвитку інфраструктури міста Харкова, як то передбачено у статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", однак АТ "КБ "ПриватБанк" цього не зробило; відповідного договору із позивачем не уклало, отже наявні підстави для визнання укладеним спірного договору у судовому порядку.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 (судді: Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю., Смірнова Л. Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 залишено без змін із тих самих підстав.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. АТ "КБ "ПриватБанк", не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Підставами для скасування судових рішень у справі АТ "КБ "ПриватБанк" вважає порушення судами норм матеріального і процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинами справи. Зокрема, скаржник наголошує, що відповідач фактично здійснив перепланування нежитлового приміщення, жодної надбудови або забудови, яка би змінювала геометричні розміри приміщення, проведено не було, тому немає передбачених у статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підстав для виникнення у відповідача обов`язку укласти договір про пайову участь. Водночас АТ "КБ "ПриватБанк" акцентує на неправомірності збільшення у спірному договорі ставки розміру пайової участі на 10 %.

3.2. Від Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач акцентував необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях.

3.3. Від Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради також надійшли пояснення у справі.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

4.2. Як установили суди, згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 09.06.2017 № ХК 142171600532 АТ "КБ "ПриватБанк" здійснило реконструкцію приміщень відділення банку по вул. 23 Серпня, 51 у місті Харкові, код згідно з класифікатором будівель 1220.2.; ІІ категорія складності; нежитлова будівля за зазначеною адресою прийнята в експлуатацію 09.06.2017; кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 269,17040 тис. грн, у т. ч. витрати на будівельні роботи - 227,27785 тис. грн.

Суди попередніх інстанцій також установили, що між сторонами у справі велося листування з приводу укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова (листи від 22.09.2017 № 1479/0/124-17, від 21.11.2017 № Е.НА.0.0.0.0/17-1931); на підставі зведеного кошторисного розрахунку позивач підготував проект договору із розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста, який здійснено на підставі поданого замовником зведеного кошторисного розрахунку; у запропонованому позивачем проекті договору кошторисну вартість будівництва об`єкта визначено в сумі 518 719,00 грн, а розмір пайової участі - в сумі 57 059,09 грн.

Проте оскільки договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова між сторонами у справі укладено не було, позивач звернувся до господарського суду із цим позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За змістом статті 1 зазначеного Закону замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з частиною 1 статті 2 цього Закону плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

У частині 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини 3 статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частини 5, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

У розумінні положень статті 40 зазначеного Закону у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону.


................
Перейти до повного тексту