ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15897/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"
про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15897/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"
до акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна фіскальна служба України
про визнання протиправними дій та визнання права
за участю представників учасників:
позивача: не з`явилися
відповідача: Дьяченко Н.Ю.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" (далі - ТОВ "Тар Альянс", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідач) про визнання протиправними дії АТ "Райффайзен Банк Аваль", як сторони договору банківського рахунку №03/56-3-2-00/2412-05БМ від 18.12.2014, щодо відмови у виконанні платіжного доручення ТОВ "Тар Альянс" №225 від 07.09.2018 через відсутність підтверджуючих документів зі сплати єдиного соціального внеску на державне соціальне страхування; та про визнання права ТОВ "Тар Альянс", як сторони договору банківського рахунку №03/56-3-2-00/2412-05БМ від 18.12.2014, на виконання АТ "Райффайзен Банк Аваль" розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати без одночасного подання ТОВ "Тар Альянс" розрахункових документів про перерахування сум ЄСВ.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі №910/15897/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 910/15897/18 касаційну скаргу ТОВ "Тар Альянс" задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі №910/15897/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль". Прийнято в цій частині нове рішення. Визнано протиправними дії акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" щодо відмови у виконанні платіжного доручення ТОВ "Тар Альянс" №225 від 07.09.2018. В решті рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі №910/15897/18 залишено без змін. Стягнуто з АТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь ТОВ "Тар Альянс" 1 762,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 2 643,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 3 524,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.
06 листопада 2019 року ТОВ "Тар Альянс" звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 49 530,00 грн.
Позивач вказує на те, що Верховний Суд задовольнив одну з двох немайнових позовних вимог, тому пропорційна сума витрат становить 49 530,00 грн.
Також, позивач зазначив, що правничу допомогу в цій справі надавав адвокат С. М. Кунянський, який здійснює адвокатську діяльність у складі АО "Головань і Партнери".
До заяви позивачем додано договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 12.02.2019 №0798, загальні умови надання юридичних послуг АО "Головань і Партнери", погодинні ставки, рахунок на оплату № 91 від 04.11.2019. Зазначена заява містить опис наданих послуг.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Частиною 1 - 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5, 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Об`єднана палата, у вказаній постанові, зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.