У Х В А Л А
26 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/729/18
Провадження № 11-334заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
представника позивача - Курися О. П.,
представника відповідача - Білопольської Н. А.,
розглянула у судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за її позовомдо Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У серпні 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ВККС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 10 липня 2018 року № 1091/ко-18 щодо визнання судді Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді (далі - оскаржуване рішення ВККС).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 4 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з підстави неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, щодо дослідження та перевірки висновків, що викладені в оскаржуваному рішенні ВККС, перевірки правомірності дій відповідача, наявності висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, у квітні 2019 року ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 квітня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 квітня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішенняКасаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 4 березня 2019 року та призначила справу до розгляду в судовому засіданні.
30 травня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 9/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 "Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду", відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - Курись О. П. просить суд розглянути надіслане у вересні 2019 року клопотання про зупинення провадження у цій справі до прийняття Конституційним Судом України рішення у справі № 1-32/2017 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності(конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ) положенням статті 6, частин першої, другої статті 8, частини другої статті 19, частин першої та другої статті 24, частин першої та другої статті 55 та частин першої, п`ятої, шостої статті 126 Конституції України.
На обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що оскільки предметом розгляду Конституційного Суду України є згадане вище конституційне подання щодо конституційності пунктів 17, 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VІІІ, пов`язаних з повноваженнями ВККС з прийняття рішень, аналогічних оскаржуваному рішенню, то подальший розгляд цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи № 1-32/2017 є неможливим.
Окрім того, 5 червня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цій справі до винесення Рішення Конституційним Судом України за результатами розгляду конституційної скарги ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п`ятої статті 83, підпункту "а" пункту 11 частини четвертої статті 85 та частини третьої статті 88 Закону № 1402-VІІІ, а також вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 88 Закону № 1402-VІІІ.
На обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 зазначає, що предметом конституційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є конституційність тих норм Закону № 1402-VІІІ, на підставі яких було проведено її кваліфікаційне оцінювання та ухвалено оскаржуване рішення ВККС від 10 липня 2018 року № 1091/ко-18.
Представник ВККС - Білопольська Н. А. проти задоволення клопотань не заперечила.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цій справі не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.