У Х В А Л А
29 листопада 2019 року
м. Київ
Справа 698/967/15-ц
Провадження № 14-676цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відшкодування моральної шкоди, завданої унаслідок професійного захворювання на виробництві та зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до ОСОБА_1, Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка Черкаської області, Катеринопільська центральна районна лікарня, про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Катеринопольського районного суду Черкаської області від 21 червня 2017 року у складі судді Баранова О. І. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2017 року (у складі колегії суддів Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Пономаренка В. В.),
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Черкаський облавтодор") про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання на виробництві.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що згідно наказу від 25 листопада 1991 року № 35 її було зараховано на посаду шляхової робітниці 2 розряду Катеринопільської районної шляхової ремонтно-будівельної дільниці. Наказом начальника Катеринопільської філії ДП "Черкаській облавтодор" від 09 листопада 2011 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.
ОСОБА_1 вказувала, що згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року у неї діагностовано професійне захворювання - хронічна радикулопатія L5 праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом. Внаслідок вказаного захворювання згідно висновку Черкаської обласної МСЕК № 2 від 19 травня 2015 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності від загального захворювання та 20 % втрати працездатності за професійним захворюванням. Позивачка вважала, що професійне захворювання виникло в неї внаслідок системних та тривалих порушень законодавства про охоронну праці, допущених посадовими особами роботодавця.
Через фізичний біль та душевні страждання, яких вона зазнала внаслідок професійного захворювання, життя ОСОБА_1 зазнало істотних змін, у зв`язку із чим їй завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у грошовій формі у розмірі 100 тис. грн.
У січні 2016 року ДП "Черкаський облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось із зустрічним позовом до Тальнівського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.
В обґрунтування зустрічного позову ДП "Черкаський облавтодор" вказувало, що 12 травня 2014 року його структурним підрозділом Катеринопільською філією отримано повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 № 479 від 29 квітня 2014 року, видане клінікою професійних захворювань Державної установи "Інститут медицини праці НАМН України". Згідно вказаного повідомлення у колишнього працівника ОСОБА_1 було вперше встановлено професійне захворювання - хронічна радикулопатія L5 праворуч в стадії неповної ремісії із помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом. При цьому визначено, що негативними факторами виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили професійне захворювання були вимушена робоча поза, вимушені нахили та несприятливий мікроклімат.
30 травня 2014 року головою комісії ОСОБА_2 було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, який того ж дня було затверджено головним санітарним лікарем Тальнівського та Катеринопільського районів Черкаської області ОСОБА_6 та направлено для підписання членам комісії.
Члени комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підписали акт з окремою думкою з огляду на порушення вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань, аварій на виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232). Зазначали, що під час роботи комісії було допущено декілька порушень, зокрема була відсутня програма розслідування, розподіл функцій між членами комісії, не було проведено розслідування обставин і причин виникнення профзахворювання, не було проведено засідань у роботі комісії. Крім того в акті містяться посилання на відомості щодо важкості та напруженості праці, які не відповідають дійсності, оскільки обов`язкові дослідження для їх встановлення та збору фактично не проводилися. Член комісії ОСОБА_5 відмовився від підпису, вважаючи акт незаконним.
Крім вказаних порушень в роботі комісії, відповідач, з посиланням на санітарно-гігієнічну характеристику умов праці від 23 вересня 2011 року, вказував, що під час виконання обов`язків дорожнього робітника ОСОБА_1 мала фактичне робоче навантаження, яке є значно меншим ніж вказано в акті розслідування, оскільки остання мала зменшений норматив робочого часу.
ДП "Черкаський облавтодор" посилалося також на висновок Центральної лікарсько-експертної комісії від 19 жовтня 2011 року № 35/1291, згідно з яким у ОСОБА_1 з урахуванням санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 23 вересня 2011 року, було виявлено захворювання, яке не пов`язане з умовами праці - хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом.
На підставі викладеного ДП "Черкаський облавтодор" стверджувало, що у ОСОБА_1 відсутнє професійне захворювання та просило скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року, відмовивши у задоволенні вимог останньої щодо відшкодування моральної шкоди як безпідставних.
Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 13 вересня 2016 року залучено до участі у справі в якості відповідача Головне управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Черкаській області (далі - Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області) як правонаступника реорганізованого Тальнівського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Черкаській області.
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ДП "Черкаський облавтодор" до ОСОБА_1 відмовлено.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ДП "Черкаський облавтодор" до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області задоволено. Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П 4, складений 30 травня 2014 року щодо ОСОБА_1 . скасовано. Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області на користь ДП "Черкаський облавтодор" судові витрати у розмірі 1 тис. 378 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції вважав його безпідставним, оскільки звертаючись із первісним позовом позивач посилалась на акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року, який складений з істотними порушенням Порядку.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ДП "Черкаський облавтодор" до ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не може бути належним відповідачем за зустрічним позовом, оскільки вона не приймала участі в розслідуванні причин виникнення хронічного професійного захворювання, а отже не може вважатися такою, що порушила права, свободи чи інтереси позивача за зустрічним позовом.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області суд першої інстанції виходив того, що акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затверджений 30 травня 2014 року, складений з істотними порушеннями вимог Порядку № 1232.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 червня 2017 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про розгляд зустрічного позову в порядку цивільного судочинства. Позивачка вказувала, що акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання затверджений головним державним санітарним лікарем Тальнівського та Катеринопільського районів Черкаської області, тому спір щодо скасування цього акту виник у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень управлінських функцій, а отже спір за зустрічним позовом є публічно-правовим та повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.