Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 331/54/18
провадження № 51-4216 км 19
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Чупринської Є.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Парфенова Р.Г. на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2019 року у кримінальному провадженні № 42017080000000548 від 12 жовтня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування його під вартою з 18 листопада 2017 року по 21 листопада 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи на посаді водія ТОВ "Умвельт-Запоріжжя", при невстановлених органом досудового розслідування обставинах, незаконно, умисно придбав у невстановленої органом досудового розслідування особи наркотичні засоби - канабіс і метадон та психотропну речовину - метамфетамін.
Крім того, 18 листопада 2017 року приблизно об 11:45 ОСОБА_1, діючи умисно, ввіз наркотичні засоби - канабіс загальною масою у перерахунку на суху речовину 285,8 г., метадон загальною масою у перерахунку на суху речовину 0,439 г. та психотропну речовину метамфетамін загальною масою у перерахунку на суху речовину 0,423г., на територію ДУ "Запорізький слідчий ізолятор" та незаконно збув їх ОСОБА_2, який відбуває покарання у вказаній установі. Після цього отримані наркотичні засоби та психотропну речовину ОСОБА_2 добровільно видав працівникам правоохоронних органів.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість. При цьому зазначає, що апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції, залишив поза увагою той факт, що місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання та звільняючи його від відбування покарання, не врахував тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого.
Також прокурор посилається на те, що апеляційний суд в повній мірі не врахував доводи апеляційної скарги щодо необхідності призначення ОСОБА_1 більш тяжкого покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор Чупринська Є.М. підтримала касаційну скаргу в повному обсязі за виключенням необхідності призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.