П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 750/7906/16-к
провадження № 51-1845 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисників Веремій Т.М., Яковлева А.Л.,
засудженого ОСОБА_1,
ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за касаційними скаргами захисників Веремій Т.М., Яковлева А.Л. і засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 на ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2018 року та Чернігівського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 09 жовтня 2001 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_1, ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого пп. "б", "г", "е", "і" ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), та кожному з них призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали заяви про перегляд указаного вироку за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2018 року заяви засуджених залишено без задоволення.
Не погоджуючись із цією ухвалою, засуджені та їхні захисники подали апеляційні скарги, проте ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року вони були залишені без задоволення, а ухвала суду першої інстанції від 20 листопада 2018 року - без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Веремій Т.М., не погоджуючись із постановленими стосовно ОСОБА_2 судовими рішеннями через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій постановили оскаржувані судові рішення з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що є безумовною підставою для їх скасування. Зокрема, захисник вказує на те, що матеріали провадження не містять підтвердження повноважень прокурорів, які брали участь під час судового провадження, в порушення вимог ч. 3 ст. 404 КПК України апеляційний суд не дослідив обставини за наявності відповідного клопотання, засудженим не було надано останнє слово в апеляційній інстанції та справа розглядалась з порушенням розумних строків. Зазначає про те, що судами безпідставно не були визнані нововиявленими обставинами викладені засудженими доводи, зокрема, надані ними консультативні висновки експертів. При цьому стверджує, що всі допущені порушення під час досудового та судового слідства призвели до неправильної кваліфікації дій її підзахисного та призначення надмірно суворого покарання.
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_2, не погоджуючись із постановленими стосовно нього судовими рішеннями через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує доводами, аналогічними до доводів захисника. При цьому засуджений стверджує, що лише троє із шістнадцяти експертів, які проводили експертизи, були акредитованими, а тому проведені нефахівцями експертизи не могли бути покладені в основу обвинувального вироку.
У касаційній скарзі захисник Яковлев А.Л., не погоджуючись із постановленими стосовно ОСОБА_1 судовими рішеннями через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що судові рішення постановлені незаконним складом суду через закінчення повноважень головуючого у суді першої інстанції під час розгляду справи по суті та неприйняття присяги суддями касаційної інстанції. Вказує на безпідставну відмову в задоволенні клопотання про відвід присяжного, щодо безсторонності якого виник сумнів, порушення строків розгляду заяви за нововиявленими обставинами, неврахування нових обставин і недоліків попереднього судового розгляду, що призвело до неправильної кваліфікації дій його підзахисного та постановлення судових рішень, які не відповідають вимогам КПК. Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив викладених в апеляційних скаргах доводів, безпідставно відмовив у задоволенні заявлених клопотань, не надав правової оцінки оспорюваним обставинам і безпосередньо не дослідив обставин, на які посилались засуджені та їхні захисники, як на нововиявлені.
За змістом касаційної скарги з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із постановленими стосовно нього судовими рішеннями через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує доводами, аналогічними до доводів захисника. При цьому вказує на те, що істотні порушення у справі призвели до призначення йому надмірно суворого покарання. Також просить у порядку ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати йому строк попереднього ув`язнення до строку покарання.
Позиції учасників судового провадження
Захисники та засуджені підтримали касаційні скарги, просили їх задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг, просив залишити без зміни постановлені стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_1 судові рішення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За частиною 2 статті 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Системне тлумачення положень статей 459, 462, 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі "Желтяков проти України" від 09 червня 2011 року. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.