Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 176/202/18
Провадження № 51 - 2549 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Сингаївської А.О.,
засудженої ОСОБА_1 ,
її захисника адвоката В`язового В.В.,
потерпілої ОСОБА_2 в режимі відеоконференції,
її законного представника ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,
розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040220001137 від 27 листопада 2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за ст. 121 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката В`язового В.В. на вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Строк покарання вказано рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 на виконання вироку.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 1912, 76 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винною і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, за наступних обставин.
Так, за обставин детально наведених у вироку, ОСОБА_1 приблизно о 19 годині 26 листопада 2017 року, перебуваючи навпроти входу до 4-го під`їзду будинку АДРЕСА_2, в ході виниклої суперечки між нею та неповнолітньою ОСОБА_2, нанесла останній один удар клинком кухонного ножа в область нижньої черевної порожнини з права, чим спричинила їй тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката Гопака О.В. залишено без задоволення, а вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити їй покарання не пов`язане з позбавленням волі. Вважає, що судами обох інстанцій не було дано належну оцінку усім даним про особу ОСОБА_1, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнала свою вину та щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, вибачилася перед потерпілою, злочин вчинила внаслідок висловлених в її бік образ з боку потерпілої, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей і матір похилого віку та службою пробації їй було рекомендовано обрати покарання без позбавлення волі. За таких обставин вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі не відповідає принципам достатності покарання та її особі внаслідок суворості. Зазначає, що суди мали всі підстави для призначення ОСОБА_1 основного покарання не пов`язаного з позбавленням волі на підставі ст. 69 ч. 1 КК України, перейшовши до іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у статті ст. 121 ч. 1 КК України.
В запереченнях на касаційну скаргу потерпіла ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_3 вказують на безпідставність її доводів та просять залишити її без задоволення. Зокрема зазначають, що ОСОБА_1 не вибачилась перед потерпілою ОСОБА_2 та не намагалася жодним чином відшкодувати хоч б частково завдану здоров`ю потерпілої шкоду.
Заперечень від інших учасників судового провадження на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Засуджена в судовому засіданні підтримала касаційну скаргу захисника та просила її задовольнити.
Потерпіла та її законний представник в судовому засіданні заперечували проти доводів касаційної скарги та просили залишити її без задоволення.
В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації її дій за ст. 121 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання "може", "вправі"; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема "особа винного", "щире каяття" тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні "інших обставин справи", можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.