Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 р.
м. Київ
справа № 612/257/18
провадження № 51-4455км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Іваненка І. В.,
суддів: Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,
секретаря судового засідання Мойсюка Є. М.,
за участю:
прокурора Браїла І. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220730000078, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, раніше не судиму,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 117 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 14 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 117 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
Харківським апеляційним судом за апеляціями прокурора та захисника вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок від 13 червня 2019 року, яким ОСОБА_1 за ст. 117 України України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07.45 год. за адресою: АДРЕСА_1 умисно вбила свою новонароджену дитину відразу після пологів.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильності кваліфікації її дій, ставить питання про скасування вироку апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через м`якість.
Свою позицію прокурор обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції при звільненні засудженої від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу винної й дійшов до необґрунтовано висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України.
У запереченні захисник Попов А.О. просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважає, що касаційна скарга є обґрунтованою та просить її задовольнити.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її дій за ст. 117 КК України, в касаційній скарзі прокурора не оспорюються.
Доводи касаційної скарги прокурора щодо безпідставного звільнення апеляційним судом засудженої на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання, вбачаються необґрунтованими.