Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 466/10294/17
провадження № 51 -9120 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
Головуючого Могильного О.П.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря
судового засідання Трутенко А. Ю.,
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Семочка О. А. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузасудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 06 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 липня 2018 року,у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140090003364, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, громадянина України, раніше судимого, останнього разу - 12 липня 2013 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, щодо якого 26 вересня 2017 року у Франківський районний суд м. Львова скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 186 КК України, а також у Личаківський районний суд м. Львова скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 06 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання щодо речового доказу у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 липня 2018 року зазначений вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно вироку, 11 серпня 2017 року приблизно о 12:50, ОСОБА_1, перебуваючи на вул. Під Голоско, 17-А у м. Львові, повторно, відкрито, шляхом ривка, зірвав з шиї потерпілої ОСОБА_2 золотий ланцюжок з кулоном, чим спричинив останній матеріальних збитків на загальну суму 6500 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд провадження у суді першої інстанції.Зазначає, що судові рішення є незаконними та необґрунтованими і не відповідають вимогам ст. 370 КПК України. Вказує, на неправильну оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанцій, зазначає про неповноту та невідповідність висновків цих судів фактичним обставинам провадження щодо доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вважає, що речовий доказ (ланцюжок з кулоном) є недопустимим доказом, оскільки він не був предметом безпосереднього дослідження судами. Крім того, засуджений стверджує, що при ознайомленні з матеріалами справи ним було виявлено пошкоджений технічний носій на якому зафіксоване судове засідання суду першої інстанції, що є інформаційною основою процесу та відповідно порушенням ст. 412 КПК України.
Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Сливка В В. в поданих запереченнях просить судові рішення залишити без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Пантєлєєва А. С. просить частково задовольнити скаргу засудженого.
Засуджений ОСОБА_1 та захисник Семочко О. А. вважають касаційну скаргу обґрунтованою і просять її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1 ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.