Постанова
іменем України
3 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 536/2683/15-к
провадження № 51-2015км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Подоляка М.С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Костуренка Є.М.,
в режимі відеоконференції:
потерпілої ОСОБА_2 та
представника потерпілої адвоката Ялисоветського А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 тазахисника Костуренка Є.М. на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 1 липня 2016 року та ухвалу Полтавського апеляційного судувід 22 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170080001405, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Волиця Камінь-Каширського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 1 липня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років.
Крім того, зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 3 листопада 2015 року по 6 листопада 2015 року, а також з 13 листопада 2015 року по 1 липня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8598 грн 27 коп. на відшкодування матеріальної та 250 000 грн на відшкодування моральної шкоди; 10 000 грн витрат на правову допомогу.
Цим вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 20-ій годині 30 хвилин, знаходячись поблизу будинку № 6 по вул. Космонавтів у м. Комсомольську Полтавської області, під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово, умисно вбивОСОБА_3 , завдавши йому два удари ножем у шию.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо нього скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на порушення вимог ст. ст. 52, 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Мотивує тим, що 30 грудня 2015 року в ході підготовчого провадження йому не дали можливість заявити відвід захиснику та призначити іншого захисника на безоплатній основі, внаслідок чого було порушено право на захист. Посилається на порушення розумних строків розгляду кримінального провадження у судах першої та апеляційної інстанцій. Вважає, що апеляційним судом залишено поза увагою те, що надане ним доручення про проведення молекулярно-генетичної експертизи не було виконане. Вказує на отримання копії ухвали апеляційного суду з порушенням вимог ч. 6 ст. 376 КПК.
У касаційній скарзі захисник Костуренко Є.М., вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що висновок суду про винуватість його підзахисного в умисному вбивстві не доведено. Вказує на порушення безпосередності дослідження доказів, посилаючись на те, що прокурор, а не суд оголошував в судовому засіданні протокол обшуку. Стверджує, що речовий доказ - куртка, що належить ОСОБА_1, в порядку ст. 290 КПК стороні захисту не відкривалась. Вважає, що обшук проведено з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що строк попереднього ув`язнення з 1 липня 2016 року
по 22 лютого 2019 року не було зараховано у строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII).
Потерпіла ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу захисника Костуренка Є.М., яку просила залишити без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Подоляк М.С. вважав касаційні скарги необґрунтованими, просив їх залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Засуджений ОСОБА_1 та захисник Костуренко Є.М. просили їх касаційні скарги задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілої Ялисоветський А.А. заперечували щодо задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Подоляка М.С., засудженого ОСОБА_1 та захисника Костуренка Є.М., потерпілої ОСОБА_2 та представника потерпілої Ялисоветського А.А., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а касаційну скаргу захисника Костуренка Є.М. слід задовольнити частково на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому, згідно зі ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_3 ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими та оціненими за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК.
При цьому суд послався на показання свідка ОСОБА_4 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 20-ій годині 15 хвилин поблизу сміттєвих баків, що неподалік будинку № 6 по вул. Космонавтів, бачив двох раніше невідомих йому чоловіків у нетверезому стані. Одному з них, як потім дізнався, це був ОСОБА_1, стало зле і він присів на коліно, а інший, обличчя якого не бачив, попросив викликати швидку. Він викликав швидку та пішов, а через дві години йому зателефонували з поліції. Повернувшись до місця, де стояли вказані дві особи, побачив на піску згустки крові, а в автомобілі швидкої медичної допомоги мертвого чоловіка, яким був той, хто попрохав викликати медичну допомогу.
У ході пред`явлення особи для впізнання свідок ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 як особу, якій потерпілий попросив викликати швидку допомогу.
Водночас про вказані обставини свідок ОСОБА_4 зазначив і при проведенні слідчого експерименту.
Крім того, в апеляційному суді свідок ОСОБА_4 підтвердив свої показання, які давав в суді першої інстанції. Зокрема, він пояснював, що ОСОБА_1 був одягнутий в чорну куртку з блискучою "блискавкою", в кепці з "козирком" та "вухами"; потерпілий, прохаючи викликати швидку, називав другого чоловіка або ОСОБА_5, чи ОСОБА_6 або ОСОБА_7 . При цьому свідок ОСОБА_4 зазначив, що під час пред`явлення особи для впізнанняОСОБА_1 впізнав за комплекцією та віком.
Також суд послався у вироку на показання свідка ОСОБА_8 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 21-ій годині поблизу сміттєвих баків бачив бійку між двома чоловіками. Один з них лежав на спині, головою до цих баків, а інший, одягнутий в темну куртку, в кепці з відкидними "козирком" та "вухами", приблизно 40-45 років, сидів зверху на потерпілому та завдавав йому удари в верхню частину тіла.