Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 725/5556/15-к
провадження № 51-3760км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів Вус С. М., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,
прокурора Данько Д. О.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Палія Дмитра Васильовича та засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 28 травня 2019 року.
Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, короткий зміст рішень судів
За вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 04 квітня 2019 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винуватим
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з моменту затримання, зараховано у строк відбування покарання період тримання під вартою з 11 по 13 серпня 2015 року, а також з 12 березня 2019 року по дату ухвалення вироку.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 залишено у виді тримання під вартою в Державній установі "Чернівецький слідчий ізолятор".
Задоволено позов ОСОБА_2 і стягнуто з ОСОБА_1 на його користь у рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 19 600 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин. 18 червня 2015 року близько 05 год 00 хв ОСОБА_1, перебуваючи біля магазину "Мікс", що на вул. Герцена, 2 у м. Чернівцях, побачив чотирьох незнайомих йому людей, які розпивали алкогольні напої на бетонному виступі навпроти магазину, та приєднався до них з метою спільного розпивання алкогольних напоїв.
Згодом він зрозумів, що в одного з чоловіків, а саме ОСОБА_2, наявна при собі велика сума грошових коштів, оскільки останній неодноразово заходив до магазину "Мікс" та розрахувався за придбаний алкоголь та їжу. Тоді в ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на викрадення грошових коштів ОСОБА_2 з метою особистого збагачення.
Під час розпивання алкогольних напоїв та спілкування ОСОБА_2 попросив допомогти йому знайти місце, де можна було би справити свої природні потреби.
ОСОБА_1 , розуміючи, що має можливість втілити свій злочинний умисел, користуючись нагодою, запропонував ОСОБА_2 допомогу і під приводом показати йому таке місце провів його в напрямку магазину "Рись", що на вул. Герцена, 5 у м. Чернівцях.
Після цього, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, обійшов будинок ззаду і коли був разом із ОСОБА_2 біля магазину "Рись", незважаючи на присутність сторонніх осіб, а саме трьох молодих чоловіків, які разом із ОСОБА_2 розпивали алкогольні напої ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4,
ОСОБА_5 ), розуміючи, що потім нагоди може не бути, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме грішми,
діючи відкрито, завдав декілька ударів по тілу й обличчю, чим згідно з висновком
судово-медичного експерта від 18 червня 2015 року № 708 спричинив йому легкі тілесні ушкодження.
Потім ОСОБА_1, розуміючи, що його бачать зазначені вище особи, скориставшись безпорадним станом потерпілого, який на той момент лежав на землі, викрав з кишені його штанів гроші в сумі 19 600 грн та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 та в. о. прокурора Чернівецької області Мустеца І. В. звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких, не оспорюючи фактичних обставин вчиненого злочину, доведеності вини та правової кваліфікації злочину, оспорювали вирок суду в частині призначеного покарання.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просив вирок суду змінити, звільнити його від призначеного судом покарання на підставі ст. 75 КК з випробуванням, посилаючись на те, що він повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, щиро розкаявся у його скоєнні, має на утриманні неповнолітню дитину та батьків похилого віку, які є інвалідами і потребують догляду.
В апеляційній скарзі в. о. прокурора Чернівецької області Мустеца І. В. ставив питання про скасування вироку та постановлення нового внаслідок м`якості призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 покарання та необґрунтованого застосування до нього
ст. 69 КК. Зокрема зазначав, що обвинувачений ОСОБА_1 був раніше двічі судимим за вчинення умисних тяжких, корисливих злочинів і знову вчинив умисний тяжкий насильницький корисливий злочин у стані алкогольного сп`яніння, протягом тривалого часу ухилявся від суду, проте суд першої інстанції, не взявши до уваги тяжкості скоєного ним злочину та даних про його особу, без достатніх підстав призначив надто м`яке покарання та необґрунтовано застосував до нього ст. 69 КК.
Чернівецький апеляційний суд вироком від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнив частково.
Апеляційну скаргу в. о. прокурора Чернівецької області Мустеци І. В. задовольнив.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 у частині призначеного покарання та застосування до нього ст. 69 КК, скасував.
Призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК покарання у виді позбавлення волі на строк
4 роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 ухвалив обчислювати з 12 березня 2019 року.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 змінив та зарахував йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення в період з 11 по 13 серпня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
У решті вирок залишив без змін.
Вимоги і доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник Палій Д. В., вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Своє прохання мотивує тим, що апеляційний суд під час ухвалення рішення не взяв до уваги утримання ОСОБА_1 батьків похилого віку, які є інвалідами ІІ групи і потребують допомоги у веденні господарства, та не мотивував свого рішення з цього питання. Крім того, на думку захисника, вирок апеляційного суду не відповідає загальним вимогам до вироків, передбаченим ч. 2 ст. 420, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК, оскільки, ухвалюючи новий вирок, апеляційний суд призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк
4 роки за ч. 2 ст. 186 КК без визнання його винуватим.
Засуджений ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, а також на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити вирок апеляційного суду і призначити йому більш м`яке покарання. Засуджений також посилається на порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК, оскільки останній не дав оцінки наявній пом`якшуючій обставині - тяжко хворих батьків - інвалідів, які потребують догляду та піклування. Також вказує, що апеляційний суд необґрунтовано скасував вирок суду першої інстанції лише з формальних підстав, посилаючись на те, що місцевий суд не зазначив, як саме наявні у справі пом`якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним діяння. Крім того, засуджений стверджує, що під час вчинення злочину не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а лише імітував такий стан, щоб увійти в довіру потерпілого, а тому така обтяжуюча обставина має бути виключена з вироку як не підтверджена жодним доказом. Також посилається на те, що сторона обвинувачення пропустила строк апеляційного оскарження, а в. о. прокурора Чернівецької області Мустеца І. В. не мав права подавати апеляційну скаргу і не надав суду жодних документів на підтвердження своїх повноважень.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційних скарг та просила залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Захисник у касаційній скарзі та окремому клопотанні, що надійшло до Суду
11 листопада 2019 року, просив касаційний розгляд проводити без його участі, а його скаргу задовольнити.
Засуджений ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу, а також скаргу його захисника та просив задовольнити їх з викладених у них підстав. Крім того, засуджений просив Суд під час ухвалення рішення врахувати стан його здоров`я.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження, а також долучені матеріали, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, як про це ставить питання у касаційній скарзі засуджений, зокрема, щодо відсутності в нього стану алкогольного сп`яніння під час вчинення ним злочину.
Як вбачається з вироків судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 визнав, що перебував у стані алкогольного сп`яніння та не оспорював цього факту ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді, а тому доводи засудженого щодо протилежного є неспроможними.
Зі змісту касаційних скарг видно, що доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікації його дій за
ч. 2 ст. 186 КК, у касаційному порядку не оспорено.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.