Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 587/2886/17-ц
провадження № 61-41720св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Басівська сільська рада Сумського району Сумської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Сумської області від 05 липня 2018 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Криворотенка В. І., Ткачук С. С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Басівської сільської ради, Сумського району Сумської області про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Басівської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом. Свої вимоги мотивувала тим, що у червні 2001 року вона познайомилася з ОСОБА_2 та проживала з ним однією сім`єю протягом шести років до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_2 заповіту не склав, спадкова справа після його смерті не заводилась. Просила визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 17 листопада 2017 року визнано ОСОБА_1 спадкоємицею четвертої черги за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач постійно проживала разом з ОСОБА_2 до дня його смерті без реєстрації шлюбу, а тому її вимоги про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу заступника керівника Сумської місцевої прокуратури задоволено. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 17 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Басівської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд дійшов висновку про задоволення позову з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційний суд зазначав, що матеріали справи не містять достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю протягом п`яти років до часу відкриття спадщини. У рішенні суду зазначено, що при розгляді справи встановлено, що позивачка постійно проживала разом з ОСОБА_2 до дня смерті без реєстрації шлюбу. Проте судом першої інстанції не зазначено протягом якого часу вони проживали і чи проживали однією сім`єю. Тобто суд першої інстанції не встановивши у своєму рішенні факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю протягом п`яти років до часу відкриття спадщини, визнав позивачку спадкоємцем четвертої черги.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначав, що визнаючи ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом, судом першої інстанції не було враховано, що черговість спадкування за законом визначається главою 86 ЦК України. Визнання особи спадкоємцем певної черги, за відсутності підстав для зміни черговості одержання права на спадкування, як спосіб захисту порушеного права не передбачено нормами ЦК України. Суд може лише встановити юридичний факт, який надає право особі на спадкування за законом відповідної черги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вакула В. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Сумської області від 05 липня 2018 року в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевий суд правильно визначився із змістом спірних правовідносин, правильно застосував норми права да оцінив докази у справі внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводом касаційної скарги є те, що відповідач, який був обізнаний про існування справи за її позовом проти його задоволення не заперечував, отримавши рішення, яке набрало законної сили його не оскаржив. Право відповідача жодним чином порушене не було, проте після вступу у справу прокуратури змінив свою позицію і вже не визнавав первісний позов.
Представник заявника зазначав, що жодних доказів, скільки ОСОБА_1 фактично проживала із спадкодавцем відповідач та прокуратура суду не надали, правдивість пояснень секретаря сільської ради на його думку є сумнівними, натомість пояснення свідка ОСОБА_3 є такими, що заслуговують на увагу.
Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У грудні 2018 рокудо Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Сумської місцевої прокуратури в якому заступник керівника Сумської місцевої прокуратури просить залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість, а оскаржуване рішення без змін. Вказує на те, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, адже його висновок ґрунтувався на недостовірних обставинах. Судом апеляційної інстанції було правильно встановлено, що дружина ОСОБА_2 померла у ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто останній до 2006 року проживав із своєю дружиною, а тому проживати протягом однією сім`єю з ОСОБА_1 не менш як п`ять років до відкриття спадщини не міг.
У грудні 2018 рокудо Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Басівської сільської ради Сумської області в якому представник відповідача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість, а оскаржуване рішення без змін. Вказує на те, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, адже його висновок ґрунтувався на недостовірних обставинах. Додатково зазначає, що ОСОБА_1 стала жити з ОСОБА_2 після смерті його дружини ОСОБА_4, це відбувалося протягом чотирьох місяців перед смертю ОСОБА_2
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Сумського районного суду Сумської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Після його смерті відкривалась спадщина на належне йому нерухоме майно.
Згідно довідки Басівської сільської ради від 04 жовтня 2017 року ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, з 16 серпня 1978 року по день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ним на день смерті була зареєстрована та проживала ОСОБА_1 Заповіт від імені ОСОБА_2 Басівською сільською радою не посвідчувався.
За інформацією Басівської сільської ради Сумського району Сумської області від 26 червня 2018 року, наданої Апеляційному суду Сумської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб та вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1, вели спільний побут. Спільних дітей не мали. ОСОБА_1 була співмешканкою ОСОБА_5 . Згідно записів у будинковій книзі ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з 08 лютого 2007 року.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки та представник Басівської сільської ради пояснили, що дружина ОСОБА_2 померла у ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суд апеляційної інстанції встановив, що до 2006 року ОСОБА_2 проживав зі своєю дружиною ОСОБА_4 . Згідно даних Басівської сільської ради ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 з 08 лютого 2007 року, тобто лише 4 місяці, що не дає підстав для її віднесення до четвертої черги спадкоємців за законом.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що свідок ОСОБА_3, під час розгляду справи судом першої інстанції, пояснив, що він є сусідом позивачки, а також те, що позивачка з ОСОБА_2 проживали разом без реєстрації шлюбу приблизно з 2000 року. В той же час сама ОСОБА_1 у своєму позові зазначає, що вона познайомилась з ОСОБА_2 в червні 2001 року. Крім того показання зазначеного свідка спростовуються інформацією щодо періоду спільного проживання позивачки з ОСОБА_2, наданої Басівською сільською радою. В судовому засіданні апеляційного суду секретар Басівської сільської ради Сердюченко Т. В. також пояснила, що ОСОБА_3 не є сусідом позивачки, так як проживає на іншій вулиці села Басівка, та йому не може бути відома тривалість її проживання з ОСОБА_2 .
Суд апеляційної інстанції встановив, що будь-яких інших належних доказів на підтвердження своїх вимог позивачкою суду не надано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду