Постанова
Іменем України
06 грудня 2019 року
м. Київ
справа №759/4658/17
провадження №61-4744св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило в рахунок погашення заборгованості стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" на загальну суму 493 380,19 грн звернути стягнення на предмет застави транспортний засіб марки VW, модель Polo, об`єм двигуна 1390 куб. см., рік випуску 2013, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом його реалізації на публічних торгах, відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", встановивши його початкову вартість у розмірі 155 373,19 грн.
Позов мотивовано тим, що 09 липня 2013 року між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 132 067,21 грн, строком на 60 місяців зі змінною процентною ставкою з цільовим призначенням - для придбання автомобіля.
Відповідно пункту 1.6. умов кредитування, виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується заставою майна - придбаним за рахунок кредитних коштів транспортним засобом, який передано в заставу.
В порушення вимог договору, з лютого 2015 року відповідач несвоєчасно здійснювала оплату кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість. У зв`язку із невиконанням умов договору позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача листи про сплату заборгованості, а 03 червня 2015 року надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняком А. В. 20 червня 2015 року вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави, проте, станом на 08 березня 2017 року автомобіль не розшукано, звернення стягнення не здійснено, а заборгованість за договором не сплачена.
У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з відповідним позовом про звернення стягнення на предмет застави.
Крім того, позивач вважає, що йому має бути компенсовано збитки, заподіяні у зв`язку з неналежним виконанням умов договору у розмірі 52 013,36 грн, оскільки позивач був змушений звернутися до спеціалізованих організацій, а саме: ТОВ "Тріпл Сі" для супроводження процесу повернення заборгованості, внаслідок чого поніс витрати у розмірі 52 013,36 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2018 року у складі судді Ул`яновської О. В. позов задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Порше Мобіліті" відповідно до кредитного договору від 09 липня 2013 року на загальну суму 399 738,45 грн звернуто стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки VW, модель Polo, об`єм двигуна 1390 куб/см, 2013 року випуску, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом його реалізації на публічних торгах відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", встановивши його початкову вартість у розмірі 155 373,19 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальником не виконано зобов`язання, визначені договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком заборгованості по договору, а отже є підстави для звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення цієї заборгованості.
Відмовляючи у задоволенні вимог про відшкодування збитків у розмірі 52 013,36 грн, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена до відшкодування сума не є збитками в розумінні положень статті 22 ЦК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобовʼязаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. Для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача. Недотримання стягувачем положень частини третьої статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і нездійснення ним до подання позову реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави є достатньою правовою підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивач не вносив відомості про звернення стягнення на предмет застави до Реєстру обтяжень ні у 2015 році, ні на день звернення до суду з даним позовом. Ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстр відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження вважаються порушенням, які унеможливлюють вирішити питання про звернення стягнення на предмет застави .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Порше Мобіліті", не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем було дотримано умови договору та на виконання пункту 9.4, вимога щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за договором була направлена рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, вказану у кредитному договорі. У вимозі, крім іншого, повідомлялось, що у випадку неповернення суми кредиту та несплати заборгованості протягом 30 календарних днів з дати одержання вимоги, позивач змушений буде вдатися до примусового стягнення суми кредиту та заборгованості, в тому числі за рахунок автомобіля, що був переданий у заставу для забезпечення виконання зобов`язань за договором. Разом з тим, відповідач, після отримання вимоги жодних дій щодо повернення заборгованості не здійснила, чим порушила умови договору та норми чинного законодавства.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Тобто, положеннями закону визначаються різні, не взаємопов`язані між собою, способи звернення стягнення на майно. Вибір одного із таких способів здійснюється безпосередньо обтяжувачем. Відповідно, різними положеннями закону визначено умови та порядок застосування кожного із визначених способів.
Обтяжувач зобов`язаний реєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження лише у випадку здійснення звернення стягнення в позасудовому порядку, однак ТОВ "Порше Мобіліті" здійснює звернення стягнення на предмет застави саме у судовому порядку.
У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором ТОВ "Порше Мобіліті" з метою захисту своїх порушених прав та інтересів правомірно звернулося до суду з позовною заявою щодо звернення стягнення на заставний автомобіль, що передбачено умовами договору застави та нормами чинного законодавства, тобто з дотриманням вимог Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.