Постанова
Іменем України
06 грудня 2019 року
м. Київ
справа №454/2313/17
провадження №61-7428св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - приватне підприємство "Західний Буг",
відповідач - ОСОБА_1,
відповідач - фермерське господарство "Шпиколос",
третя особа - комунальне підприємство Львівська обласна рада "Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства "Західний Буг" на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20 вересня 2018 року у складі судді Струс Т. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2019 року у складі колегії суддів Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року приватне підприємство "Західний Буг" (далі - ПП "Західний Буг", підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, фермерського господарства "Шпиколос" (далі - ФГ "Шпиколос"), третя особа - комунальне підприємство Львівська обласна рада "Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", в якому просило: вважати продовженим договір оренди землі, укладеного 01 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ПП "Західний Буг", зареєстрованого 25 листопада 2011 року; визнати недійсним договір оренди землі, укладений 13 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ "Шпиколос".
Позов мотивовано тим, що 01 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ПП "Західний Буг" укладено договір, за яким передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,9651 га, яка знаходиться за межами населеного пункту Княжівської сільської ради Сокальського району Львівської області.
За актом приймання-передачі від 01 листопада 2010 року ОСОБА_1 передала дану земельну ділянку в оренду ПП "Західний Буг".
Договір укладено строком на 5 років та умовами договору обумовлено, що він набирає чинності після підписання сторонами і його державної реєстрації.
Договір зареєстровано в Державному реєстрі земель 25 листопада 2011 року.
Строк дії договору закінчувався 25 листопада 2016 року.
Позивач повідомив ОСОБА_1 про бажання скористатися переважним правом, передбаченим договором, на укладення договору оренди землі на новий строк, про що 10 листопада 2016 року направив повідомлення про намір продовжити договір оренди та додав проект угоди до договору оренди. Дане поштове відправлення отримано орендодавцем 14 листопада 2016 року, тобто у передбачений договором строк.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надала відповіді на пропозицію продовжити договір та уклала договір оренди вищезазначеної земельної ділянки з іншим орендарем - ФГ "Шпиколос". Вказаний договір зареєстрований 13 січня 2017 року КП ЛОР "Золочівське МБТІ".
Позивач вважає даний договір недійсним, оскільки порушено його переважне право на поновлення договору оренди землі. Вказує на те, що, як орендар, він виконує всі обов`язки за договором, до спливу строку повідомив орендодавця у встановлений строк про свій намір скористатися правом укладення договору на новий строк, додав до листа проект додаткової угоди, а орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень і про своє рішення.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 20 вересня 2018 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 06 березня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що власник земельної ділянки ОСОБА_1 розпорядилась належною їй на праві власності земельною ділянкою на власний розсуд вже після закінчення дії договору оренди землі від 01 листопада 2010 року, а тому, підстави для визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між нею і ФГ "Шпиколос", відсутні.
Сам факт відправлення відповідного повідомлення рекомендованим листом не є достатнім для того, щоб вважати поновленим договір оренди землі, укладений з позивачем, оскільки існує необхідність інших умов, з якими закон поєднує поновлення договору оренди землі.
Крім цього, після закінчення дії договору ПП "Західний Буг" припинив користуватися належною відповідачу земельною ділянкою, яку він зобов`язаний повернути після закінчення строку дії договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПП "Західний Буг", не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано та не надано належної оцінки тим обставинам, що орендодавець не повідомляв орендаря завчасно про небажання поновлювати на новий строк договір оренди землі.
Позивач повідомляв відповідача, що і надалі має намір орендувати земельну ділянку шляхом укладення договору оренди на новий строк. Разом з тим, відповідач проігнорував лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, та за договором від 01 листопада 2017 року передав земельну ділянку іншому орендарю, чим порушив переважне право ПП "Західний Буг" на укладення договору оренди землі перед третіми особами.
Судами не враховано, що договір оренди між ОСОБА_1 та ПП "Західний Буг" підписаний сторонами 01 листопада 2010 року, а зареєстрований 25 листопада 2011 року, тобто 5 річний строк, на який його укладено, розпочався в день державної реєстрації і закінчувався 25 листопада 2016 року. Лист-повідомлення з проектом додаткової угоди орендодавець отримав від орендаря 14 жовтня 2016 року, тобто до закінчення строку дії договору.
Вказані обставини судами попередніх інстанцій не враховано та результати їх оцінки не відображено в оскаржуваних рішеннях.
Судами проігноровано вимоги статті 777 ЦК Українита не враховано, що ПП "Західний Буг" належним чином виконував умови договору оренди землі, дотримався строків, порядку та форми надіслання листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, чим дотримав вимог, визначених у статті 33 Закону України "Про оренду землі", а отже набув переважного права перед іншими орендарями на продовження договору оренди землі.
Заявник посилається на те, що факт направлення орендодавцю повідомлення з примірниками додаткової угоди та їх отримання останнім підтверджено належними доказами. У додатковій угоді пропонувалось поновити термін дії договору оренди землі на 10 років, внести зміни до договору оренди земні, шляхом його викладення у новій редакції. Проект додаткової угоди повністю відповідав по формі та істотним умовам. Орендодавець жодного заперечення чи будь-якої іншої відповіді орендарю не надав.
Суди першої та апеляційної інстанцій неповно дослідили обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, не надали належної правової оцінки її доводам і доказам, всупереч умовам договору оренди визнали встановленими обставини, які не підтверджені достатніми та допустимими доказами та дійшли неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судами не враховано, що ПП "Західний Буг" звернулося до суду за захистом порушеного права з підстав, визначених частинами першою-пятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", а не з підстави, визначеної частиною шостою статті 33 цього закону.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ФГ "Шпиколос", заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
У відзиві на касаційну скаргу, представник відповідача - Сотничук Г. О ., заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Частиною першою статті 627 ЦК Українивстановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".