Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 183/5378/16-ц
провадження № 61-32960св18
Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", яка підписана представником Босенком Максимом Миколайовичем, на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від
17 січня 2017 року у складі судді Дубовенко І. Г., та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю
"ОТП Факторинг Україна"(далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 660 429,72 грн за кредитним договором № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06 травня 2008 року звернути на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" стягнення на предмет іпотеки - квартиру, розташовану за адресою:
АДРЕСА_1 , шляхом надання позивачу права продажу будь-якій особі предмету іпотеки з наданням всіх повноважень продавця.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 06 травня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СМ-SMЕ301/176/2008, за умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі
87 000 доларів США на споживчі цілі, а ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів.
У забезпечення виконання зобов`язання 06 травня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № PM-SME301/176/2008/1 (майнова порука), за умовами якого банку в іпотеку було передано квартиру, розташовану за адресою:
АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2015 року у справі № 183/7921/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором та вирішено питання про розподіл судових витрат, проте відповідачі не виконують умови кредитного договору.
Посилаючись на те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, на вимоги не реагував, у зв`язку з чим станом на 21 вересня 2016 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 660 429,72 грн, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання позивачу права продажу будь-якій особі предмету іпотеки з наданням всіх повноважень продавця.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року,в задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, мотивовано тим, що заборгованості за кредитним договором № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06 травня 2008 року на день розгляду справи немає, а тому вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
При цьому суди посилалися на преюдиційне значення рішення Новомосковського міськрайонного суду у справі № 183/7921/14 від
10 серпня 2016 року, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено з причин пропуску строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
04 серпня 2017 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, яка підписана представником Босенком М. М., у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального прав, просить скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від
17 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 183/5378/16 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно не дослідили обставини, що мають значення для справи та дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Суд першої інстанції помилково посилався на рішення Новомосковського міськрайонного суду у справі № 183/7921/14 від 10 серпня 2016 року, оскільки на момент розгляду справи за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначене судове рішення не набрало законної сили та було оскаржене в апеляційному порядку.
Крім того, суди не звернули належної правової уваги на те, що відповідач у період 2009 - 2014 років вчиняла дії, які свідчили про визнання нею своїх боргових зобов`язань, що зумовило переривання перебігу позовної давності. Таким чином, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду в межах строку позовної давності.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 06 травня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06 травня
2008 року, за яким банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі
87 000,00 доларів США на умовах повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами.
У забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 06 травня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є
ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, за яким банку в іпотеку було передано квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, Верховний Суд зробив висновок, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов`язання, а саме: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна", суд першої інстанції зробив висновок про необґрунтованість позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки заборгованості за кредитним договором № СМ-SMЕ301/176/2008 від 06 травня 2008 року (як це встановлено рішенням Новомосковського міськрайонного суду у справі № 183/7921/14 від 10 серпня 2016 року) відсутня. Вказане рішення набрало законної сили (на момент розгляду справи) і в апеляційному порядку не оскаржувало ся.
Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було оскаржено рішення Новомосковського міськрайонного суду у справі № 183/7921/14 від 10 серпня 2016 року в апеляційному та касаційному порядку.
Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року залишено без змін.
Рішення суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, відмовляючи
ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в задоволенні позовних вимог, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, врахувавши правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України № 6-990цс15 від 27 січня 2016 року, обґрунтовано виходив з того, що пред`явивши 25 лютого
2009 року та 24 червня 2009 року досудові вимоги до боржника і поручителя про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, ПАТ "ОТП Банк" відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України змінило строк виконання основного зобов`язання, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду 15 грудня 2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності на звернення до суду, що є підставою для відмови в позові, про застосування якого було заявлено відповідачами у справі.