ПОСТАНОВА
Іменем України
05 грудня 2019 року
Київ
справа №2а-0870/10945/11
адміністративне провадження №К/9901/4064/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
при секретарі: Томах О.О.,
за участю представників позивача -Мажара О.О., Пшеченко І.М.,
представника відповідача - Гребенюк І.В.,
розглянувши у судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції
касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2013 (головуючий суддя: Артоуз О.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 (головуючий суддя: Шлай А.В., судді: Іванов С.М., Чабаненко С.В.)
у справі № 2а-0870/10945/11
за позовом Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (далі - позивач, ПАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 № 0001200808 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на 120873916,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн..
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 № 0001200808.
У касаційній скарзі СДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами: пункту 1.32 ст.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334/94-ВР), ст.ст. 72, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. За доводами касаційної скарги судами не було дано належної оцінки висновкам контролюючого органу, які стали причиною зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток - відсутність доведення розумної економічної причини реалізації продукції за цінами, нижче собівартості. На спростування висновків судів попередніх інстанцій щодо преюдиційності обставин у справі № 2а-0870/7767/11, СДПІ вказує про те, що норма ст. 72 КАС України не позбавляє суд обов`язку надати власну оцінку правовідносинам.
В судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав, представники позивача проти доводів касаційної скарги заперечували.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за І квартал 2011 року від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 120873916,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 03.08.2011 № 0001200808, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 18.07.2011 № 171/08-08/00194122. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пункту 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334/94-ВР): завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на 120873916,00 грн. у зв`язку з врахуванням валових витрат на цю суму за ІV квартал 2008 року. від`ємного значення, а також неврахуванням висновків актів попередніх перевірок, зокрема акту від 21.04.2009 № 59/08-08/00194122, якими зменшувались ці суми валових витрат, а також від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, сформовані із їх врахуванням. Висновок про неправомірність формування позивачем валових витрат за ІV квартал 2008 року на 120873916,00 грн. обґрунтований тим, що у цьому податковому періоді позивач здійснював реалізацію продукції, нижче їх собівартості, що не відповідає цілям господарської діяльності. Тому на суму різниці між собівартістю продукції та ціною реалізації СДПІ занизила валові витрати.
Як встановлено у судовому процесі, у 4-у кварталі 2008 року позивач при формуванні показника валових витрат включив до їх складу собівартість виготовленої продукції. При цьому, вказаний показник суми собівартості перевищував суму доходу від реалізації такої продукції. Отже, СДПІ було зроблено висновок про невідповідність цілям господарської діяльності витрат, які перевищують показник загальної суми реалізації продукції та на цю різницю, 120873916,00 грн., зменшив валові витрати у податковому обліку позивача.
За визначення пункту 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 ст.5 цього Закону).
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не ставлять у залежність право на формування валових витрат від отримання прибутку по окремим господарським операціям, вказуючи, що економічна вигода може полягати у необхідності мінімізації збитків. При цьому, роблячи висновок про неправомірність зменшення у податковому обліку сум валових витрат, суди роблять висновок про те, що відповідачем не було доведено невідповідність рівня цін реалізації продукції позивачем рівню звичайної ціни. При цьому, суд першої інстанції, застосовуючи норму частини 1 ст. 72 КАС України, послався на обставини встановлені постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2011 у справі № 2а-0870/7767/11, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.04.2011 № 0000290808 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на 24174783,00 грн.