ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
10 грудня 2019 року
справа №420/771/19
адміністративне провадження №К/9901/30528/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у складі судді Потоцької Н.В.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у складі суддів Семенюк Г.В., Потапчук В.О., Шляхтицького О.І.
у справі №420/771/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі"
до Державної фіскальної служби України
третя особа: Головне управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України, яке викладене у листі-відповіді від 12 листопада 2018 року №36796/6/99-99-12-03-02-15 про відмову збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1 469 034,00 грн; зобов`язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1469034,00 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
20 травня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, позов задовольнив в повному обсязі.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що не забезпечивши автоматичне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у сумі 1469034,00 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відповідач допустив протиправну бездіяльність, чим порушив вимоги чинного податкового законодавства.
У листопаді 2019 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В касаційній скарзі наголошує, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від`ємного значення, що задекларована платником податку виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв`язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків. Доводи касаційної скарги аналогічні (дослівно процитовані) доводам апеляційної скарги.
07 листопада 2019 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував справу №420/771/19 з Одеського окружного адміністративного суду.
13 листопада 2019 року справа №420/771/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
21 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
20 липня 2015 року Товариство подало електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, у якій в рядку 24 (сума від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+ рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду) та в графі 31 (сума непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду) відображено показник " 0" гривень.
19 серпня 2015 року позивач подав до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області електронний уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період за червень 2015 року (реєстраційний номер документа 9174785193). Відповідно до вказаного розрахунку показники наступних рядків декларації за червень 2015 року збільшені на 1469034,00 гривень: рядка 20 "від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду; рядку 21 "від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду"; рядка 22 "сума від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду; рядка 23 "сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V кодексу на момент подання податкової декларації; рядка 23.3. "сума від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду"; рядка 24 "сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду".
12 листопада 2018 року ДФС України листом-відповіддю за вих. №36796/6/99-99-12-03-02-15) щодо результатів розгляду звернення Товариства від 21 вересня 2018 року, повідомило позивача, зокрема, що "Сума від`ємного значення, задекларована Товариством в уточнюючому розрахунку до декларації за березень 2015 року не підпадає під норми пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу і не може бути врахована у СЕА, оскільки збільшення показників реєстраційної суми відбулось разово, та не перераховується надалі у зв`язку з уточненням показників такої звітності".
Проблемою цього спору є відмова податкового органу збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.