Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 759/3706/18
провадження № 61-12983св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про збільшення розміру аліментів і позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що з 16 червня 2012 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка - ОСОБА_5 .
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 13 червня 2014 року шлюб між ними було розірвано і стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аліменти у розмірі 500,00 грн щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу щомісячно), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 20 червня 2013 року до досягнення дитиною повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1, а також здійснено поділ спільного майна подружжя.
Вказувала, що ОСОБА_3 не виявляє бажання спілкуватися з дочкою, він не бачився з нею з трьохмісячного віку, не вітає дитину зі святами, жодним чином не цікавиться її життям, дитина відвідує дитячий садок, готується вступати до школи, займається хореографією, англійською мовою, а ОСОБА_3 хоч за професією є моряком і має значні доходи, однак аліменти сплачує у розмірі, який є не достатнім для утримання дитини, тому вона змушена звернутися до суду із цим позовом про збільшення розміру аліментів.
Враховуючи, шо ОСОБА_3 з 2013 року не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків, то вважала, що наявні підстави для позбавлення його батьківських прав.
На підставі вказаного, ОСОБА_1 просила суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; збільшити розмір аліментів, визначений рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року, та стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 10 000,00 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 лютого 2019 року у складі судді П`ятничук І. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Збільшено розмір аліментів, визначений рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року, і стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5 000,00 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 600,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за позовом про збільшення розміру аліментів у розмірі 704,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розмір аліментів, визначений рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року, не у повному обсязі забезпечує умови для повноцінного розвитку дитини, що відповідно до статті 192 СК України є підставою для збільшення розміру аліментів до 5 000,00 грн на місяць. Крім того, з урахуванням висновку Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав, а також встановлені судом обставини, що свідчать про невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини, суд дійшов висновку про можливість позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 лютого 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Встановивши, що між сторонами під час шлюбу виникли неприязні стосунки і відповідач позбавлений можливості бачити дитину, оскільки позивач переїхала в інший населений пункт, суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація не зазначила конкретних причин необхідності позбавлення батьківських прав і не зазначила, з якою метою і на підставі яких документів прийнято рішення про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Крім того, місцевим судом при збільшенні розміру аліментів не було враховано зміни матеріального і сімейного стану та погіршення здоров`я відповідача, як цього вимагає стаття 192 СК України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не цікавиться життям власної дитини, не проявляє інтересу до неї, не бере участь у її вихованні та утриманні, а тому суди помилково відмовили їй у задоволенні позову про позбавлення його батьківських прав. Крім того, судом не враховано, що наявні усі підстави для збільшення розміру аліментів, визначеного рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 червня 2012 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №761.
У шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 13 червня 2014 року шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 розірвано та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 500,00 грн щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу щомісячно), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 20 червня 2013 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1, а також здійснено поділ спільного майна подружжя.
Висновком Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 липня 2018 року № 107-40/4735 визнано за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.