ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 753/12380/16-ц
провадження № 61-17125св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
стягувач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ",
боржник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тущенко Петро Леонідович,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року, постановлену у складі судді Шклянки М. П., та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 4 квітня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Болотова Є. В., Білич І. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тущенка П. Л., стягувач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ".
Скаргу мотивував тим, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 1 березня 2016 року скасовано постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 24 листопада 2015 року про закінчення виконавчого провадження № 46234623.
ОСОБА_1 вказував на те, що у порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем після скасування постанови про закінчення виконавчого провадження не була винесена постанова про відновлення виконавчого провадження. На його неодноразові звернення з проханням відновити виконавче провадження державний виконавець не реагував.
З урахуванням уточнень скарги, ОСОБА_1 просив визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тущенко П. Л. щодо невідновлення виконавчого провадження № 46234623 та зобов`язати головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Ухвала мотивована тим, що 5 квітня 2016 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 46234623. Суд першої інстанції також посилався на те, що ОСОБА_1 зі скаргою про зобов`язання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження звернувся у липні 2016 року, тобто після відновлення головним державним виконавцем виконавчого провадження, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 4 квітня 2017 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 4 квітня 2017 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не з?ясували фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, та дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Зокрема, заявник вказував на те, що суди не вказали, на підставі яких доказів вони встановили, що постанова від 5 квітня 2016 року про відновлення виконавчого провадження винесена головним державним виконавцем саме 5 квітня 2016 року, а не після отримання ухвали суду про відкриття провадження у скарзі. Крім того, заявник також вказував на те, що суди не надали належної оцінки відомостям про виконавче провадження № 46234623 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, відповідно до яких постанова від 5 квітня 2016 року до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень внесена не була, що, на його думку, вказує на відсутність такої постанови.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Встановлені судами фактичні обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького управління юстиції у м. Києві Шевченка М. Р. від 29 січня 2015 року відкрито виконавче провадження № 46234623 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 10 312,48 грн.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького управління юстиції у м. Києві Шевченка М. Р. від 24 листопада 2015 року закінчено виконавче провадження № 46234623 у зв`язку з виконанням рішення суду.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 1 березня 2016 року скасовано постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Шевченка М. Р. від 24 листопада 2015 року про закінчення виконавчого провадження № 46234623 у зв`язку з тим, що старшим державним виконавцем не було вчинено дій, передбачених частинами першою та другою статті 50, частиною другою статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", а також статями 44, 45 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обмежень", а саме не знято арешт з автомобіля боржника ОСОБА_1 та не повернуто його боржнику.
5 квітня 2016 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тущенко П. Л. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 46234623.
Також судами встановлено, що з цією скаргою до суду ОСОБА_1 звернувся у липні 2016 року.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).