Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 395/267/17
провадження № 61-32780св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Новомиргород", ОСОБА_2,
третя особа - Приватне підприємство "Бобринець-Агро-К",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2017 року у складі судді Орендовського В. А. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Кіселика С. А., Дьомич Л. М., Черненко В. В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Новомиргород" (далі - ТОВ "Укрзернопром-Новомиргород"), ОСОБА_2 та просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 1 307 161, 00 грн основного боргу, 155 776, 22 грн інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 33 441, 95 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що Приватним підприємством "Бобринець-Агро-К" (далі - ПП "Бобринець-Агро-К") було перераховано в безготівковій формі на користь ТОВ "Укрзернопром-Новомиргород" грошові кошти у наступні дати, в сумах та з призначенням: 19 квітня 2012 року - 798 051, 00 грн з призначенням: "фінансова допомога, згідно дог. про звор. фін. допомогу № ФД-01/04-12 від 18 квітня 2012 pоку"; 26 квітня 2012 року - 320 000, 00 грн з призначенням: "фінансова допомога, згідно дог. про звор. фін. допомогу №ФД-02/04-12 від 25 квітня 2012 pоку"; 07 травня 2012 pоку - 36 000, 00 грн з призначенням: "фінансова допомога, згідно дог. про звор. фін. допомогу № ФД-02/04-12 від 25 квітня 2012 pоку"; 07 травня 2012 року - 15 700, 00 грн з призначенням: "фінансова допомога, згідно дог. про звор. фін. допомогу № ФД-02/04-12 від 25 квітня 2012 pоку"; 17 травня 2012 року - 74 210, 00 грн з призначенням: "фінансова допомога, згідно дог. про звор. фін. допомогу № ФД-02/04-12 від 25 квітня 2012 pоку"; 28 травня 2012 року - 46 900, 00 грн з призначенням: "фінансова допомога, згідно дог. про звор. фін. допомогу № ФД-02/04-12 від 25 квітня 2012 pоку"; 26 липня 2012 року - 16 300, 00 грн з призначенням: "фінансова допомога, згідно дог. про звор. фін. допомогу № ФД-02/04-12 від 25 квітня 2012 року".
Разом з тим, він не укладав 18 та 25 квітня 2012 року з ТОВ "Укрзернопром-Новомиргород" договори № ФД-01/04-12, № ФД-02/04-12 про зворотну фінансову допомогу у визначеній законодавством письмовій формі із погодженням істотних для такого виду договорів умов.
Отримавши кошти, відповідач ТОВ "Укрзернопром-Новомиргород" тривалий час не повертав кошти ПП "Бобринець-Агро-К", що порушує його права та законні інтереси, оскільки він отримав право вимоги до ТОВ "Укрзернопром-Новомиргород" за зазначеними вище транзакціями шляхом укладення з ПП "Бобринець-Агро-К" договору про відступлення права вимоги №1 від 16 лютого 2017 року.
22 березня 2016 року ПП "Бобринець-Агро-К" звернулося до ТОВ "Укрзернопром-Новомиргород" з вимогою щодо повернення раніше перерахованих грошових коштів зворотної фінансової допомоги, проте вказана вимога залишилася без виконання.
16 лютого 2017 року він уклав з ОСОБА_2 договір поруки, відповідно до пункту 1.1 якого останнійпоручився перед ним за виконання ТОВ "Укрзернопром-Новомиргород" зобов`язань щодо повернення сум зворотної фінансової допомоги.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ "Укрзернопром-Новомиргород" та ПП "Бобринець-Агро-К" не укладали договори зворотної фінансової допомоги, відтак у них не виникло зобов`язань у розумінні приписів глави 47 ЦК України, права вимоги за якими можуть бути відступлені іншій особі.
Таким чином, у ОСОБА_1 не виникло право вимоги до відповідачів щодо повернення безпідставно набутих ТОВ "Укрзернопром-Новомиргород" коштів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що набув право вимоги безпідставно набутих грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України на підставі абзацу 1 пункту 1 договору № 1 від 16 лютого 2017 року.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 договору № 1 про відступлення права вимоги від 16 лютого 2017 року він як новий кредитор отримав право вимоги до ТОВ "Укрзернопром-Новомиргород" щодо виконання грошових зобов`язань за договорами про зворотну фінансову допомогу № ФД-02/04-12 від 25 квітня 2012 року та № ФД-01/04-12 від 18 квітня 2012 року, якщо такі договори укладались між первісним кредитором та боржником.
Таким чином, він набув право вимоги як за безпідставно отриманими платежами, так і за договорами про зворотну фінансову допомогу, та мав право на свій розсуд обирати підставу для звернення до ТОК "Укрзернопром-Новомиргород" з вимогою про повернення коштів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
01 червня 2018 року справу № 395/267/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.