Постанова
Іменем України
03 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 587/515/17
провадження № 51-3467км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Руденко О.П.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 жовтня 2017 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 10 червня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017200260000038, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шостка Сумської області, жителя АДРЕСА_1 ), неодноразово судимого, останнього разу за вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2015 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 395, ч. 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років 6 місяців,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 321 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вищезазначеним вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено до покарань: за ч. 1 ст. 309 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 321 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік; на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за попереднім вироком - до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Строк покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з 05 жовтня 2017 року та на підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано йому строк попереднього ув`язнення у строк покарання з 24 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 11 січня 2017 року близько 11:00 на першому поверсі у приміщенні адміністративної будівлі Глухівського міськрайонного суду Сумської області (м. Глухів, вул. Києво-Московська, 30), куди був конвойований із Глухівського ІТТ № 3 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, знайшов пачку з-під цигарок, всередині якої знаходились особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 15,84 г та подрібнені пігулки сильнодіючого лікарського засобу - метандієнону масою 0,1058 г, які останній забрав із собою та зберігав у камері Глухівського ІТТ № 3 (м. Глухів, вул. Спаська, 34), канабіс - без мети збуту, метандієнон - з метою збуту, допоки вони не були вилучені у нього 13 січня 2017 року під час обшуку в Сумському СІЗО (м. Суми, проїзд Гайовий, 19).
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора, а скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнив частково, вирок місцевого суду змінив у частині призначеного покарання та в частині зарахування строку попереднього ув`язнення, призначив ОСОБА_1 покарання: за ч. 1 ст. 309 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 321 КК - у виді арешту на строк 6 місяців; на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі на строк 2 роки; на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за попереднім вироком -остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК апеляційний суд зарахував ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення у строк покарання з 24 квітня 2017 року по 10 червня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а в решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Стверджує, що суди не зарахували йому попереднє ув`язнення у строк покарання із 07 грудня 2016 року по 24 квітня 2017 року, оскільки весь цей час він знаходився у слідчому ізоляторі за рішенням суду. Також стверджує, що під час розгляду кримінального провадження суди не допитали свідків, які могли підтвердити його невинуватість, а апеляційний суд здійснив розгляд кримінального провадження без участі обвинуваченого, чим позбавив його можливості відстоювати свою позицію перед судом апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений підтримав свою касаційну скаргу, а прокурор заперечувала проти її задоволення, просила оскаржені судові рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 321 КК, місцевий суд дійшов відповідно до вимог ст. 370 КПК на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно з положеннями ст. 94 КПК.
Такі висновки місцевий суд обґрунтував, зокрема, показаннями, наданими в суді обвинуваченим ОСОБА_1, який вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю за наведених в обвинувальному акті обставин, даними протоколу обшуку від 13 січня 2017 року про вилучення у ОСОБА_1 речовин, які згідно висновку експерта № 19/119/7-2/75е від 13 лютого 2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою 15,84 г та сильнодіючим лікарським засобом - метандієноном масою 0,1058 г.
Визнавши зазначені докази достовірними, допустимими, а в сукупності - достатніми, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів і правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 321 КК.
Доводи засудженого про те, що суди не допитали свідків, які могли би підтвердити його невинуватість необґрунтовані, оскільки під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_1 не заявляв клопотань про допит свідків, погодився з визначеними судом обсягом і порядком дослідження доказів, своєї вини у вчиненні злочинів не заперечував.
Стосовно доводів засудженого про те, що апеляційний суд розглянув справу без його участі, чим позбавив можливості відстоювати свою позицію перед судом апеляційної інстанції, то вони є безпідставними з огляду на таке.