Постанова
іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 644/4388/15-к
провадження № 51-7131км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Григор`євої І. В., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Шевчик Л. А.,
прокурора Данько Д. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Шевчик Л. А. на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2018 року в кримінальному провадженні № 12014220530000524 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 і п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 4 роки, за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 12 років з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 15 і п. 6 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 10 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано в строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 20 травня 2014 року по день набрання вироком законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева" витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 15557,93 грн.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на її користь завдану матеріальну шкоду в сумі 15000 грн та моральну шкоду в сумі 500 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Як установив районний суд, 5 березня 2014 року близько 23:00 біля буд. АДРЕСА_2 ОСОБА_1 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_3 із речами, чим заподіяв останній матеріальної шкоди на суму 210 грн.
Він же, 18 травня 2014 року близько 15:10 перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння в квартирі своєї знайомої ОСОБА_2 в м. Харкові вчинив на неї розбійний напад, під час якого намагався вбити потерпілу. Вимагаючи від останньої грошові кошти ОСОБА_1 завдав їй кухонним ножем 12 ударів по верхніх та нижніх кінцівках, а також 2 удари ножем у спину та один удар в грудну клітку, спричинивши ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень. При цьому ОСОБА_1 заволодів золотими виробами потерпілої та погрожуючи їй вбивством дізнався у неї код від сейфу де вона зберігало гроші, після чого також заволодів її грошовими коштами у сумі 17 000 грн. Скориставшись тим, що ОСОБА_1 відкрив сейф та почав перераховувати гроші припинивши насильство, потерпіла виповзла з квартири у під`їзд та покликала на допомогу сусідів, які викликали швидку медичну допомогу. Побачивши, що потерпіла перебуває у під`їзді та покликала на допомогу сусідів ОСОБА_1 з причин, які не залежали від його волі, не довів до кінця свій умисел на вбивство ОСОБА_2 і зник з місця злочину разом із її майном на загальну суму 21432, 50 грн.
При перевірці судового рішення Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 29 березня 2018 року залишив вказаний вирок без зміни.
У порядку ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) апеляційний суд зарахував ОСОБА_1 у строк покарання термін його попереднього ув`язнення по справі з 20 травня 2014 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а період його перебування під вартою з 21 червня 2017 року по 29 березня 2018 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року) зарахував у цей строк з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, засуджений ОСОБА_1 та захисник Шевчик Л. А. просять скасувати на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, згадані судові рішення в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК, і закрити кримінальне провадження за відсутністю в діянні складу злочину; а в іншій частині оспорювані вирок та ухвалу змінити, зокрема пом`якшити призначене за правилами ст. 70 КК покарання, а також зменшити розмір стягнутої на користь потерпілої матеріальної та моральної шкоди.
На думку сторони захисту, суд безпідставно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 та ч. 2 ст. 15 і п. 6 ч. 2 ст. 115 КК, оскільки кваліфікація цих злочинів за їх сукупністю можлива лише при наявності закінченого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 КК, а не замаху на його вчинення.
При цьому акцентують увагу на тому, що висновки місцевого та апеляційного судів про наявність у ОСОБА_1 умислу на вбивство потерпілої не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому вважають, що кваліфікація судом його дій за ч. 2 ст. 15 і п. 6 ч. 2 ст. 115 КК є невірною.
Також, сторона захисту вважає, що суд неправильно визначив суму матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 .
Крім того, засуджений та захисник вказують на невірне застосування судом апеляційної інстанції положень ч. 5 ст. 72 КК, унаслідок чого засудженому неправильно було визначено строк попереднього ув`язнення, що підлягав зарахуванню у строк відбуття покарання.
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та захисник Шевчик Л. А. свої касаційні скарги підтримали.
Прокурор заперечив у задоволенні касаційних скарг і просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
Оскільки висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК та правильність кваліфікації його дій за вказаним епізодом в касаційних скаргах не оспорюються, суд касаційної інстанції судові рішення в цій частині не переглядає.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.