Постанова
іменем України
3 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 562/438/17
провадження № 51-4691км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Руденко О.П.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського апеляційного суду від 13 червня 2019 року у об`єднаних кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180130001017, № 12016180010008435, № 12017180130000576, № 120171801300004387, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівного, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2009 року за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, 8 жовтня 2012 року на підставі ст. 81 КК умовно-достроково звільненого з невідбутим терміном покарання 4 місяці,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вироком Зболбунівського районного суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 2 ст. 309 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
За цим же вироком також засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вирок щодо нього в касаційному порядку не оскаржено.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 4 грудня 2016 року, о 18:27 ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, знаходячись на першому поверсі в під`їзді № 2 на АДРЕСА_2 . Рівному, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрали дитячу коляску марки "Baby Design Sprint", вартістю 1475 грн, що належить ОСОБА_3, яку того ж дня здали до ломбардного відділення ПТ ТзОВ "Ломбард Донкредит", що на вул. Соборній, 264 у м. Рівному, чим завдали потерпілій майнову шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_1 4 грудня 2016 року, приблизно о 16:00, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом відчинення дверей, проник до горища будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав дитячу коляску марки "Adbor Piccolino" вартістю 1133,33 грн, яка належить ОСОБА_4, чим спричинив останній майнову шкоду на вищевказану суму.
Також ОСОБА_1 повторно, діючи усупереч вимогам Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" та Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори", приблизно в кінці травня 2017 року, перебуваючи в під`їзді будинку АДРЕСА_1, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого екстракт канабісу, загальною масою 0,987 г, який переніс до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 та зберігав його до 8 червня 2017 року, 15:20.
Надалі, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 26 червня 2017 року, близько 03:30 в полі, розташованому в с. Уїздці Здолбунівського району Рівненської області, порушуючи вимоги вищезазначених законів, незаконно придбав шляхом привласнення знайдену сироростучу речовину рослинного походження "коноплі", яку перевіз на власному мопеді марки "Альфа мото" (д.н.з. НОМЕР_1 ), і знаючи про те, що це наркотична речовина, незаконно зберігав її при собі без мети збуту. Того ж дня у ОСОБА_5, який був зупинений працівниками поліції, під час особистого огляду, який проводився в період часу з 04:15 по 04:50 в лівій кишені штанів у нього було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб (канабіс) загальною масою 6,146 г (у перерахунку на суху речовину).
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і ухвалив свій вирок, яким постановив вважати останнього засудженим:
- за ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 2 ст. 309 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а в решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставах неповноти судового розгляду, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність й невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. Вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. 136 КПК, який розглянув справу без участі потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за відсутності в матеріалах кримінального провадження відомостей про належне повідомлення останніх про виклик у судове засідання, унаслідок чого суд апеляційної інстанції не взяв до уваги їх позицію щодо відсутності претензій до ОСОБА_1, що свідчить про формальний підхід до розгляду справи.
Також ОСОБА_1 зазначає, що апеляційний суд у повній мірі не врахував даних про його особу (який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійне джерело доходу), а також обставин, які пом`якшують покарання (щире каяття й активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди, відсутність претензій з боку потерпілих та їх позицію щодо необхідності призначення несуворого покарання тощо) і призначив йому занадто суворе покарання у виді реального позбавлення волі на строк 4 роки.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.