Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 153/1681/17
провадження № 51-3224 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів: Бородія В. М., Єремейчука С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Тімчинської І. О.,
засудженого (в режимі відеоконференції) Черевка М. І.,
прокурора Шевченко О. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2018 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12017020370000308 від 19 жовтня 2017 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Соболівка Теплицького району Вінницької області, який згідно матеріалів кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2018 року визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково на суму 10 000 грн. Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно з цим вироком, 18 жовтня 2017 року, в денний час доби на земельній ділянці, розташованій на межі домоволодінь, АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, під час сварки, що виникла на побутовому рівні з приводу обслуговування земельної ділянки, ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в ділянці лівої щоки, біля зовнішнього кутка лівого ока, які за ступнем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 16 квітня 2019 року апеляційні скарги захисника Грачова А. В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, та прокурора залишив без задоволення, а вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2018 року - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і закрити кримінальне провадження стосовно нього через невстановлення достатніх доказів його вини. Стверджує про перевищення службових повноважень дільничним офіцером поліції Ольчедаївським О. М., а також порушення, допущені старшим слідчим Мельником В. О. під час проведення слідчих дій, у тому числі проведення слідчого експерименту без отримання його дозволу як власника домоволодіння та земельної ділянки, на яких відбулася подія. Посилається на підроблення слідчим документів та відсутність у останнього повноважень на проведення слідчих дій. Зазначає, що при затвердженні обвинувального акту стороною обвинувачення не вивчено матеріали досудового розслідування; суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінку порушенням вимог кримінального процесуального закону під час проведенні досудового розслідування, неузгодженості показань потерпілої та свідків; суд безпідставно прийняв до провадження позовну заяву потерпілої про стягнення моральної шкоди. Крім того, висловлює свою незгоду з висновком судово-медичної експертизи потерпілої та встановленими нею тілесними ушкодженнями. Також зазначає, що Вінницький апеляційний суд не повідомив у належний спосіб його та його захисника - адвоката Грачова А. В. про те, що повний текст прийнятого ним рішення буде оголошено 22 квітня 2019 року.
У доповнені до касаційної скарги засуджений послався на те, що звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення працівниками поліції, кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365, частинами 3, 4 ст. 358 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор Шевченко О. О. проти касаційної скарги заперечувала і просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до приписів ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, посилається в касаційній скарзі засуджений, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Тому під час перегляду судових рішень суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Зміст ухвали апеляційного суду свідчить про те, що під час апеляційного розгляду суд ретельно перевірив доводи сторони захисту, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі, навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність або істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та дати правильну юридичну оцінку вчиненому. Мотиви суду, з яких доводи сторони захисту було визнано безпідставними, є обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Так, свої висновки щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого злочину суди першої та апеляційної інстанцій у повній мірі обґрунтували показаннями потерпілої ОСОБА_2, свідків, письмовими доказами, яким судами надано належну оцінку.
Дослідивши вказані докази, надавши кожному з них оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.
За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України кваліфіковано правильно.
Так, згідно з висновком експерта Вінницького обласного бюро СМЕ Ямпільського районного відділення судово-медичної експертизи від 08 листопада 2017 року № 96 у ОСОБА_2 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в ділянці лівої щоки, біля зовнішнього кутка лівого ока, які за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Цей висновок, обґрунтовано визнаний судами належним та допустимим доказом, спростовує доводи засудженого щодо відсутності у висновку СМЕ відомостей про існування в ОСОБА_2 струсу головного мозку.
Під час судового розгляду суд першої інстанції встановив існування причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та отриманими потерпілою ОСОБА_2 тілесними ушкодженнями. З висновками суду першої інстанції погодився апеляційний суд.