Постанова
іменем України
3 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 626/968/17
провадження № 51-4885км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Маринича В.К. та Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисника Прасолова І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Прасолова І.В. на вирок Красноградського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220350000317, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Іванівське Красноградського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Красноградського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 1 статті 122 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Строк відбування покарання визначено обчислювати з моменту прибуття до виправного центру.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 травня 2017 року близько 21:00 прийшов на поле Іванківської сільської ради Красноградського району Харківської області поблизу с. Берестовенька та заважаючи проводити сільськогосподарські роботи, на ґрунті особистих неприязних відносин завдав удари в обличчя ОСОБА_2, а потім наніс останньому ушкодження у вигляді закритого перелому 4-ї фаланги пальця, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, та у вигляді синців на інших пальцях, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року вирок Красноградського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, вказує, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, однак у цьому кримінальному провадженні підставою для його порушення стала заява представника потерпілого. З огляду на це всі докази, зібрані в зазначеному кримінальному провадженні, є недопустимими, оскільки були отримані не в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
На підставі зазначеного вважає, що суд першої інстанції, як і апеляційний суд, допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки матеріали кримінального провадження не містять заяви потерпілого щодо вчинення стосовно нього кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який, підтримав касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти її задоволення, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до частини 1 статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частина 2 цієї статті вказує на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник, не погоджуючись із постановленими у кримінальному провадженні судовими рішеннями, зазначає, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочато не за заявою потерпілого, а за заявою його представника, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому судові рішення слід скасувати, оскільки в основу обвинувального вироку покладено неналежні та недопустимі докази.
Однак такі доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 477 КПК кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних порушень у тому числі за частиною 1 статті 122 КК.