Постанова
Іменем України
02 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 638/7540/17
провадження № 61-48688св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року у складі судді Аркатової К. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями та бездіяльністю органу державної влади.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що слідчим управлінням Прокуратури Харківської області із 02 листопада 2015 року здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015220000000927, яке відкрито за попередньою кваліфікацією за ознаками частини першої статті 365 Кримінального кодексу України (далі - КК України) на підставі його заяви від 16 жовтня 2015 року про вчинені 2015 року слідчим Дзержинського районного відділу міліції м. Харкова Лук`яненко М. М. кримінальних правопорушень. Під час розгляду зазначеної заяви та під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, посадові особи Прокуратури Харківської області порушували основоположні конституційні принципи, законність, норми кримінального процесуального законодавства. Вказані посадові особи у порушення норм чинного КПК України двічі незаконно відмовлялися належним чином розглянути його заяву про вчинені слідчим кримінальних правопорушень та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР). Не розглянута його заява прокурору Харківської області від 25 травня 2018 року про вчинення прокурором Жорняком М . С. кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною другою статті 382 КК України. Залишаються невиконаним 12 ухвал слідчих суддів, зокрема 3 ухвали про скасування постанов слідчого щодо відмови у визнанні потерпілим та таким, що набув статусу потерпілого, 8 ухвал про скасування постанов про закриття кримінального провадження та про проведення слідчих дій з метою об`єктивної перевірки всіх обставин, які викладені у заяві від 16 жовтня 2015 року про кримінальні правопорушення. Посадовими особами Прокуратури Харківської області всупереч чинного законодавства проігноровані 4 письмових та 1 усне клопотання, поданих ним у порядку, передбаченому статтею 220 КПК України про проведення слідчих дій, у 7 випадках слідчими та прокурорами не надавалися своєчасно копії постанов про закриття кримінального провадження та про відмову у визнанні потерпілим. Обґрунтованість його неодноразових заяв, скарг та звернень до посадових осіб Прокуратури Харківської області щодо неодноразових порушень його прав та законних інтересів під час досудового розслідування також підтверджена ухвалами слідчих суддів. Завдана йому моральна шкода полягає у тому, що протягом тривалого часу, а саме із 16 жовтня 2015 року він вимушений багато разів звертатися та відвідувати суд, прокуратуру, інші інстанції, витрачати час на особисті прийоми, складання заяв, скарг, звернень, отримання документів, що потягло за собою подальше ускладнення життя, порушення прав та законних інтересів, честі та гідності. Також погіршився стан його здоров`я. Будучи людиною похилого віку, маючи протягом багатьох років тяжкі хронічні захворювання, отримані під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та проходження служби, які стали підставою для визнання його інвалідом війни 2 групи безстроково, він постійно відчував значні фізичні страждання, у нього періодично підвищувався артеріальний тиск, виникали сильний головний біль, порушення серцевого ритму, слабкість, короткочасні запаморочення, втрата рівноваги, ускладнювалось дихання, загострювались інші хронічні хвороби, у зв`язку з чим вимушений проходити у 2016 та 2017 роках відповідне лікування та медичну реабілітацію.
Із урахуванням наведеного, позивач просив суд стягнути із Державного бюджету України на його користь 180 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої за період із 16 жовтня 2015 року незаконними рішеннями, неправомірними діями та протиправною бездіяльністю посадових осіб Прокуратури Харківської області під час розгляду його заяв від 16 жовтня 2015 року та від 25 травня 2018 року про вчинені кримінальні правопорушення та під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42015220000000927 та № 32016220000000082; зобов`язати Державну казначейську службу України визначені судом кошти як компенсація моральної шкоди перерахувати йому на банківський рахунок згідно з вказаними банківськими реквізитами.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем на підтвердження своїх вимог зазначено лише перелік обставин, які на його думку, свідчать про незаконність дій органів досудового розслідування, прокуратури, а також посилання на особисті припущення щодо неправомірності дій органів досудового розслідування, незаконність яких у встановленому законом порядку не встановлена.
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що позивач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому працівниками Прокуратури Харківської області моральної шкоди. Сам факт зобов`язання ухвалою слідчого судді внести відповідні відомості до ЄРДР, скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження, задоволення скарг позивача не свідчить про протиправність дій прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу, враховуючи, що права та інтереси позивача поновлені ухвалами слідчих суддів.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено неправомірні дії, протиправну бездіяльність та незаконність рішень посадових осіб Прокуратури Харківської області, що є підставою для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди. Суди не врахували правових висновків, зроблених Верховним Судом України у постановах від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16 та від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17
У лютому 2019 року від Прокуратури Харківської області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, уяких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, зводиться до незгоди заявника із встановленими судами обставинами та не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що 16 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Прокурора Харківської області із заявою про кримінальне правопорушення за фактом невиконання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна" ОСОБА_3 судового рішення за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 382 КК України.
29 січня 2015 року заява ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення черговою частиною Дзержинського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - Дзержинський РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області) зареєстрована за № 1860 у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та передана слідчому Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області Лук`яненку М. М.
Ухвалою слідчого судді від 22 жовтня 2015 року зобов`язано уповноважених осіб Прокуратури Харківської області внести відповідні відомості за заявою ОСОБА_1 від 16 жовтня 2015 року про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
У подальшому ОСОБА_1 до слідчого судді оскаржувались дії (бездіяльність), процесуальні рішення органу досудового розслідування.
Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Харківської області Гришина М. Г. від 12 листопада 2015 року відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР від 02 листопада 2015 року № 42015220000000927.
20 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Гришина М. Г. від 12 листопада 2015 року та зобов`язати визнати його потерпілим.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2015 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Гришина М. Г. від 12 листопада 2015 року про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим. У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
30 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 42015220000000927.
Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області юриста 2 класу Гришина М. Г . від 02 грудня 2015 року відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному 02 листопада 2015 року до ЄРДР за № 42015220000000927.
15 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив скасувати постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області юриста 2 класу Гришина М. Г. від 02 грудня 2015 року про визнання потерпілим у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2015 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області Гришина М. Г. від 02 грудня 2015 року.
Постановою слідчого Гришина М. Г. від 24 грудня 2015 року кримінальне провадження № 42015220000000927 закрите на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діяннях Лук`яненко М. М. складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365 КК України.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 січня 2016 року постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Харківської області Гришина М. Г. від 24 грудня 2015 року про закриття кримінального провадження від 02 листопада 2015 року № 42015220000000927 скасовано та зобов`язано слідчого відновити досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні і провести досудове розслідування.
Постановою слідчого Гришина М. Г. від 05 лютого 2016 року кримінальне провадження № 42015220000000927 на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України закрито у зв`язку з відсутністю в діях Лук`яненко М. М. складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365 КК України.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2016 року постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Харківської області Гришина М. Г. від 05 лютого 2016 року про закриття кримінального провадження від 02 листопада 2015 року № 42015220000000927 скасовано та зобов`язано слідчого відновити досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні і провести досудове розслідування.