Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 756/13325/16-ц
провадження № 61-10022св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2019 рокуу складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про виселення.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 05 серпня 2003 року у відділі реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, з ними проживають двоє неповнолітніх дітей. Подружні стосунки з відповідачем вкрай погіршились, йому стало відомо, що у ОСОБА_2 є інший чоловік, з яким вона підтримує стосунки і перебуває у шлюбі, що був зареєстрований 06 квітня 2001 року.
Тобто відповідач, порушуючи вимоги закону, приховала від державних органів та від нього факт перебування в іншому шлюбі та вступила в шлюб з ним. 14 січня 2014 року реєстратором відділу РАЦС Оболонського районного управління юстиції в м. Києві анульований запис № 967 від 05 серпня 2003 року, шлюб визнано недійсним. Вказував, що після одруження з відповідачем вона стала проживати в належній йому на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка була отримана ним в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07 листопада 2000 року. Отже, відповідач через визнання шлюбу недійсним, не набула права на проживання в належній йому квартирі, при цьому постійно порушує правила співжиття, що робить неможливим для нього проживання з відповідачем в одній квартирі.
Позивач просив визнати ОСОБА_2, яка в зв`язку з реєстрацією недійсного шлюбу з ним вселилась в квартиру АДРЕСА_1, що є його приватною власністю, такою, що не набула права на проживання в ній і підлягає виселенню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач набула право проживання у квартирі саме у зв`язку з реєстрацією шлюбу з позивачем, який є недійсним.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони ще до реєстрації шлюбу, з 2002 року проживали разом, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, а отже доводи позивача про те, що відповідач вселилася у квартиру внаслідок реєстрації недійсного шлюбу спростовуються встановленими під час судового розгляду обставинами.
При цьому судом було враховано, що виселення відповідача може мати наслідком виселення і неповнолітніх дітей зі спірного приміщення або ж обмеження їх особистих немайнових прав і обов`язків.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року скасовано та прийнято нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення задоволено.
Визнано ОСОБА_2 такою, що не набула права на проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, оскільки поселилася у житлове приміщення ОСОБА_1 у зв`язку з реєстрацією з ним недійсного шлюбу і підлягає виселенню.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 378,00 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що в спірну квартиру відповідач вселилася як дружина позивача, а місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: належної ОСОБА_1 квартири лише із 20 січня 2004 року після реєстрації шлюбу 05 серпня 2003 року.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, яким визнано недійсним їх шлюб, що був зареєстрований 06 квітня 2001 року, доводів позивача не спростовує, оскільки судом беззаперечно було встановлено, що шлюб між сторонами по даній справі було зареєстровано за наявності у відповідача іншого зареєстрованого шлюбу, що веде до правових наслідків недійсності шлюбу, зокрема і до застосування частини четвертої статті 45 СК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення першої інстанції залишити без змін і зупинити виконання постанови суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
11 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 756/13325/16-ц, витребувано її з Оболонського районного суду м. Києва, зупинено виконання постанови суду апеляційної інстанції.
На підставі ухвали Верховного Суду від 25 листопада 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд поверхнево розглянув справу, неправильно оцінив наявні в матеріалах справи докази, прийняв бездоказові твердження апелянта як такі, що були доведені, та побудував свої висновки на припущеннях, внаслідок чого помилково скасував законне рішення першої інстанції.
У касаційній скарзі зазначається, що відповідач не вселялась до квартири позивача у зв`язку з реєстрацією її шлюбу з позивачем. Апеляційний суд безпідставно визнав відповідача такою, що не набула права на проживання у спірному житлі і може бути виселена з нього. На час реєстрації шлюбу сторін 05 серпня 2003 року відповідач не була в іншому шлюбі і не було порушено принципу одношлюбності. Судом не було визначено місця проживання дітей.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 06 квітня 2001 року ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_6 (тепер ОСОБА_7 ) уклали шлюб, свідоцтво про одруження НОМЕР_1 (а.с. 6).
В матеріалах справи знаходиться видана архімандритом Києво-Печерської лаври грамота про здійснення таїнства шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 06 вересня 2002 року (а.с. 141).
05 серпня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 уклали шлюб, свідоцтво про одруження НОМЕР_2, актовий запис відділу РАЦС Оболонського районного управління юстиції у місті Києві № 967 (а. с. 7).
Згідно даних відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві та довідки відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 24 січня 2018 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, із 20 січня 2004 року (а.с. 16, 70). Крім того, за даною адресою зареєстровані неповнолітні ОСОБА_9 із 20 січня 2004 року та ОСОБА_10 із 22 листопада 2005 року (а. с. 71, 72, 90, 91).
25 лютого 2016 року заступником начальника Оболонського районного управління юстиції у місті Києві складено позитивний висновок про анулювання актового запису про шлюб № 967 від 05 серпня 2003 року, який є недійсним, в зв`язку з тим, що зазначений шлюб зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі (а.с. 9, 10), на підставі даного висновку 25 лютого 2016 року внесено відомості про анулювання актового запису (а.с. 7, 8).
В подальшому рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року у справі № 756/4959/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним позов задоволено. Визнано недійсним шлюб між сторонами, зареєстрований 06 квітня 2001 року відділом РАЦС Солом?янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 172 (а.с. 43).
В матеріалах справи знаходяться витяги з кримінальних проваджень щодо внесення записів 10 червня 2016 року та 30 серпня 2016 року за заявами ОСОБА_1 про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та таємне викрадення 5 000,00 грн. Відомості щодо осіб, яких повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї відсутні (а.с. 13, 14).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права