Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 439/67/14-ц
провадження № 61-14151св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Швець Ольга Володимирівна, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 липня 2017 року у складі судді Петейчука Б. М.та постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів Струс Л. Б., Цяцяк Р. П., Шеремета Н. О.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Швець Ольга Володимирівна, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2011 року прокурор Золочівського району Львівської області в інтересах ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_8, третя особа - приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області (далі - приватний нотаріус Золочівського РНО Львівської області) Швець О. В.
В обґрунтування підстав для представництва інтересів ОСОБА_7 у суді прокурор посилався на її неспроможність внаслідок незадовільного фізичного стану та похилого віку самостійно захищати її порушене право на житло.
Мотивуючи позов прокурор вказував на те, що у 2010 році ОСОБА_7 стало відомо про вибуття з її власності та без її відома житлового будинку на АДРЕСА_1, право власності на який підтверджувалось реєстраційним посвідченням, виданим Золочівським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 11 грудня 2001 року.
Проведеною прокурором перевіркою встановлено, що 10 червня 2005 року ОСОБА_7 видала довіреність на ім`я її сина - ОСОБА_8, яка була нотаріально посвідчена, вважаючи при цьому, що ця довіреність, за словами її сина, необхідна для призначення чи збільшення їй пенсії.
В подальшому, діючи на підставі довіреності, ОСОБА_8 18 квітня 2007 року уклав від імені ОСОБА_7 із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу вищевказаного будинку за ціною 98 922 грн.
18 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого право власності на цей будинок перейшло до ОСОБА_8 .
Посилаючись на фіктивність зазначених договорів купівлі-продажу та відсутність фактичного наміру у його сторін на придбання і продаж будинку, що пояснюється непроживанням ОСОБА_2 у будинку та несплатою за його купівлю коштів, прокурор просив визнати ці договори недійсними та повернути житловий будинок ОСОБА_7 .
Після відкриття місцевим судом провадження у цій справі з`ясувалось, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановивши, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 у передбачений законом строк до Золочівської державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_7 . та ОСОБА_4, ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2011 року відповідача у справі замінено на ОСОБА_4, як правонаступника ОСОБА_8 .
У листопаді 2011 року прокурор подав уточнену позовну заяву та вказав на складений ОСОБА_8 за життя заповіт, яким він усе своє майно заповів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 жовтня 2015 року до участі у справі залучено ОСОБА_1, як правонаступника ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 26 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 18 квітня 2007 року, запис в книзі №7, номер запису 953.Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 асті від 20 квітня 2007 року № 185555578. Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 18 серпня 2007 року. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що житловий будинок вибув із володіння власника - ОСОБА_7 всупереч її волі та без її відома, а тому оскаржувані договори купівлі-продажу підлягають визнанню недійсними. Наведене, в свою чергу, дає підстави для ОСОБА_8, як правонаступника ОСОБА_7, витребувати у набувача таке майно.
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 липня 2017 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18 серпня 2007 року та витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано та постановлено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Золочівського РНО Львівської області Швець О. В., ОСОБА_5, ОСОБА_6, відмовлено.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та передано у володіння ОСОБА_8 житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 липня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18 квітня 2007 року, укладеного ОСОБА_8 на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_7 з ОСОБА_2, як такий, що є фіктивним, апеляційний суд виходив із встановленої невідповідності внутрішньої волі сторін її зовнішньому прояву та їх обізнаності із тим, що такий договір не буде виконано реально шляхом оплати коштів та передачі майна.
Разом із цим апеляційний суд вказав, що при встановленні незаконності вибуття майна від власника, визнання недійсними наступних договорів про перехід такого майна до інших осіб не є належним способом захисту.
Погоджуючись із наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин статті 388 ЦК України та витребування майна із чужого незаконного володіння, суд апеляційної інстанції відзначив необхідність правильного та повного формулювання резолютивної частини судового рішення, та, встановивши, що після смерті ОСОБА_7 за прийняттям спадщини звернулась її дочка - ОСОБА_8, зазначив про необхідність ухвалення нового рішення в частині вирішення спору про витребування майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
27 серпня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2019 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сердюк В. В., Фаловська І. М.,
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована необґрунтованістю висновків судів попередніх інстанцій щодо фіктивності договору купівлі-продажу будинку, укладеного 18 квітня 2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2, зроблених виключно на підставі показів ОСОБА_2, як свідка, та поданої до прокуратури Золочівського району заяви ОСОБА_7 .
Заявник зазначає, що під час перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції поза увагою була залишена та обставина, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин, а рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків.
Вказує на безпідставність висновку місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, стосовно невідповідності внутрішньої волі сторін оскаржуваного договору їх зовнішньому прояву. Договір було укладено на виконання чинної довіреності, якою ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_8 бути її представником при укладенні дозволених законом правочинів.
ОСОБА_3 також звертає увагу на неправильне застосування апеляційним судом норм статей 256, 257, 261 ЦК України, що призвело до невмотивованого висновку про необізнаність ОСОБА_7 щодо існування оскаржуваного договору.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу від ОСОБА_8 із посиланням на правильність висновків судів попередніх інстанцій стосовно недійсності договору купівлі-продажу від 18 квітня 2007 року, як такого, що є фіктивним, оскільки його сторони заздалегідь знали, що такий договір не буде виконано реально шляхом оплати коштів та передачі майна.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до договору купівлі-продажу від 05 грудня 2001 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_7, до ОСОБА_7 перейшло право власності на будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 .
Згідно з умовами нотаріально посвідченої довіреності від 10 червня 2005 року ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_8 бути її представником при укладенні дозволених законом правочинів, та, зокрема, вчиняти будь-які інші дії щодо належного їй на праві власності рухомого та нерухомого майна.
18 квітня 2007 року ОСОБА_8, діючи на підставі цієї довіреності в інтересах ОСОБА_7, уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_2, за яким ОСОБА_2 придбав у власність житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Чоловік ОСОБА_7 - ОСОБА_12 заявою від 18 квітня 2007 року надав дозвіл на відчуження ОСОБА_7 спірного будинку та підтвердив, що договір укладається в інтересах сім`ї та відповідає їх спільному волевиявленню.
20 квітня 2007 року ОСОБА_2 зареєстрував право власності на спірний житловий будинок у Золочівському МБТІ.
В подальшому 18 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу вказаного вище будинку.
Згідно з повідомленням Золочівського МБТІ від 09 лютого 2011 року власником спірного будинку зазначено ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер. Встановивши, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 у передбачений законом строк до Золочівської державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_7 . та ОСОБА_4, ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2011 року відповідача у справі замінено на ОСОБА_4, як правонаступника ОСОБА_8 .
У листопаді 2011 року прокурор подав уточнену позовну заяву та вказав на складений ОСОБА_8 за життя заповіт, яким він усе своє майно заповів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 . Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 жовтня 2015 року до участі у справі залучено ОСОБА_1, як правонаступника ОСОБА_7 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.