Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 757/36874/14-ц
провадження № 61-11075св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міністерство юстиції України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Рубан С. М., Желепи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання інформації такою, що не відповідає дійсності та спростування недостовірної інформації.
В обґрунтування позову зазначив, що він з 21 листопада 2011 року по 15 січня 2014 року працював на посаді головного спеціаліста Контрольно-ревізійного управління та Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України. Посадові особи відповідача ОСОБА_2 (начальник Управління внутрішнього аудиту) та ОСОБА_3 (заступник начальника Управління внутрішнього аудиту - начальник відділу) при виконанні своїх посадових обов`язків допустили поширення відносно позивача неправдивої інформації, а саме: у формі бланка щорічної оцінки виконання посадових обов`язків і завдань за 2012 рік вказали: "При аудиті ФГД ГУЮ в Закарпатській області займався вивченням питань, не передбачених програмою"; у поданні від 05 лютого 2013 року № 18-48/58 на адресу заступника Міністра юстиції - керівника апарату - "За результатами роботи ОСОБА_1 протягом 2012 року спостерігається різке зниження якості … проведеного ним внутрішнього аудиту ГУЮ у Закарпатській області".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань державної служби про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії встановлено, що допущення позивачем вказаного порушення було виявлено в зв`язку із зверненням начальника управління ДВС ГУЮ у Закарпатській області ОСОБА_4 від 19 березня 2012 року щодо упередженості ОСОБА_1 під час проведення аудиту.
Неправдивість поширеної відповідачем інформації у поданні від 05 лютого 2013 року № 18- 48/58 та у формі бланка щорічної оцінки виконання посадових обов`язків і завдань за 2012 рік підтверджується висновком Державної фінансової інспекції України від 03 липня 2013 року.
З огляду на викладені обставини, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просив суд: визнати факт порушення Міністерством юстиції України його права на повагу до гідності та честі, поширивши без перевірки на відповідність дійсності твердження у зверненні начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 від 19 березня 2012 року щодо упередженості ОСОБА_1 під час проведення внутрішнього аудиту; визнати інформацію у формі бланка щорічної оцінки виконання посадових обов`язків і завдань за 2012 рік в частині зазначення: "При аудиті ФГД ГУЮ в Закарпатській області займався вивченням питань, не передбачених програмою" та у поданні від 05 лютого 2013 року № 18-48/58: "За результатами роботи ОСОБА_1 протягом 2012 року спостерігається різке зниження якості … проведеного ним внутрішнього аудиту ГУЮ у Закарпатській області" такою, що не відповідає дійсності; зобов`язати Міністерство юстиції України, яке порушило особисте немайнове право позивача шляхом поширення недостовірної інформації у формі бланка щорічної оцінки виконання державним службовцем посадових обов`язків і завдань за 2012 рік та у поданні від 05 лютого 2013 року № 18-48/58, спростувати поширену недостовірну інформацію у формі, яка є ідентичною до форми поширення неправдивої інформації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року позов задоволено.
Визнано факт порушення Міністерством юстиції України права ОСОБА_1 на повагу до гідності та честі, поширивши без перевірки на відповідність дійсності твердження у зверненні начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 від 19 березня 2012 року щодо упередженості ОСОБА_1 під час проведення внутрішнього аудиту.
Визнано інформацію у формі бланка щорічної оцінки виконання посадових обов`язків і завдань за 2012 рік в частині зазначення: "При аудиті ФГД ГУЮ в Закарпатській області займався вивченням питань, не передбачених програмою" та у поданні від 05 лютого 2013 року № 18-48/58: "за результатами роботи ОСОБА_1 протягом 2012 року спостерігається різке зниження якості… проведеного ним внутрішнього аудиту ГУЮ у Закарпатській області" такою, що не відповідає дійсності.
Зобов`язано Міністерство юстиції України, яке порушило особисте немайнове право позивача ОСОБА_1, шляхом поширення недостовірної інформації у формі бланка щорічної оцінки виконання державним службовцем посадових обов`язків і завдань за 2012 рік та у поданні від 05 лютого 2013 року № 18-48/58, спростувати поширену недостовірну інформацію у формі, яка є ідентичною до форми поширення неправдивої інформації.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 .
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що поширення недостовірної інформації щодо позивача у зверненні від 19 березня 2012 року здійснено саме ОСОБА_4 . Крім того, апеляційний суд вказав, що оцінка бланка щорічної оцінки виконання посадових обов`язків і завдань за 2012 рік була предметом дослідження судів адміністративної юрисдикції, які дійшли висновку, що підстав вважати викладену інформацію недостовірною немає, а сама оцінка є суб`єктивним рішенням керівника.
Також на переконання апеляційного суду вимога про визнання інформації у поданні від 05 лютого 2013 року № 18-48/58, а саме: "За результатами роботи ОСОБА_1 протягом 2012 року спостерігається різке зниження якості… проведеного ним внутрішнього аудиту ГУЮ у Закарпатській області" такою, що не відповідає дійсності, також не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що апеляційним судом неправильно оцінено докази у справі, зокрема апеляційним судом з`ясовано, що рішенням Апеляційного суду Закарпатської області встановлено факт поширення ОСОБА_4 недостовірної інформації у зверненні від 19 березня 2012 року. Разом з цим заявник вказує на те, що звертався до суду про спростування неправдивої інформації, поширеної Міністерством юстиції України, без перевірки на відповідність дійсності твердження у вказаному зверненні, у формі бланка щорічної оцінки виконання посадових обов`язків і завдань за 2012 рік та поданні начальника управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України від 05 лютого 2013 року № 18-48/58.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що оцінка бланка щорічної оцінки виконання посадових обов`язків і завдань за 2012 рік була предметом дослідження судів адміністративної юрисдикції, які дійшли висновку, що підстави вважати таку інформацію недостовірною відсутні. Отже, апеляційний суд не перевірив істотні обставини справи, не врахував преюдиційних рішень судів, показання свідків, висновок фінансової інспекції та інші фактичні дані, що мало наслідком помилкове скасування рішення суду першої інстанції.