Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 755/451/16-ц
провадження № 61-29589св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Державна казначейська служба України, Ірпінський міський відділ (з обслуговування міст Ірпінь та Буча) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, прокуратура Київської області, Києво-Святошинська місцева прокуратура,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Державної казначейської служби України та ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року у складі судді Катющенко В. П. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Усика Г. І., Ратнікової В. М., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної казначейської служби України, Ірпінського міського відділу (з обслуговування міст Ірпінь та Буча) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, прокуратури Київської області, Києво-Святошинської місцевої прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 06 листопада 2013 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 171 КК України.
24 грудня 2013 року відносно нього складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні по факту перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 13 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 січня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2015 року, його визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 171 КК України та виправдано за відсутністю в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.
Позивач зазначав, що у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності він зазнав значних моральних переживань та страждань, які призвели до погіршення стану його здоров`я та необхідності проходити стаціонарне лікування в неврологічному відділенні.
Також вказував на те, що незаконним притягненням до кримінальної відповідальності принижено його честь та гідність, а також завдано непоправної шкоди діловій репутації, оскільки процес притягнення до кримінальної відповідальності набув розголосу та активно висвітлювався у різних друкованих ЗМІ та по телебаченню. Будучи Головою спілки ветеранів Афганістану, він у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, під тиском громадської думки, був вимушений залишити цю посаду, що завдало йому додаткових моральних страждань.
З огляду на викладене просив стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання Державною казначейською службою України грошових коштів з єдиного казначейського рахунку, на його користь на відшкодування моральної шкоди 1 728 000,00 грн та на відшкодування майнової шкоди - 5 785,22 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України, шляхом списання Державною казначейською службою України грошових коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 70 400,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 06 листопада 2013 року по 01 жовтня 2015 року, тобто 22 повних календарні місяці. При визначенні розміру відшкодування моральних страждань суд виходив з мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування (3200,00 грн) за кожен місяць перебування позивача під слідством та судом, що становить 70 400,00 грн (3200,00 грн * 22).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині відшкодування матеріальної шкоди на лікування у зв`язку з погіршенням стану здоров`я під час кримінального провадження, суд першої інстанції виходив з недоведеності причинно-наслідкового зв`язку між погіршенням здоров`я позивача та притягненням його кримінальної відповідальності.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року в частині розміру відшкодування моральної шкоди змінено, зменшено розмір відшкодування моральної шкоди з 70 400,00 грн до 44 800,00 грн.
В іншій частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 06 листопада 2013 року (повідомлення про підозру) по 01 жовтня 2015 року (дата постановлення ухвали Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ), тобто 22 повних місяці, оскільки, дійсний строк перебування позивача під слідством та судом розпочався з моменту оголошення йому про підозру - 06 листопада 2013 року та закінчився - 12 січня 2015 року (день постановлення ухвали Апеляційним судом Київської області про залишення без змін вироку Ірпінського міського суду Київської області від 13 червня 2014 року), тобто повних 14 місяців.
Крім того, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача у частині відшкодування матеріальної шкоди на лікування у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я під час кримінального провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року Державна казначейська служба України подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасуватирішення судів попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Державної казначейської служби України мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій не було враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 24 квітня 2017 року у справі № 760/23169/14-ц, що, розмір відшкодування шкоди має визначати суд, що розглядав кримінальну справу в суді першої інстанції (частини перша та друга статті 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду").
Судами невірно визначено розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню, внаслідок чого розмір відшкодування шкоди позивачу значно завищено. Зокрема, розмір мінімальної заробітної плати на 2017 рік було установлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" у місячному розмірі з 1 січня 2017 року 3 200,00 грн. Разом із тим, відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня 2016 "Про внесення, змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності з 01 січня 2017 року) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600,00 грн. Тому відповідач вважав, що при розрахунку моральної шкоди позивача суди повинні були виходити з розрахункової величини 1 600,00 грн за кожний повний місяць перебування позивача під слідством чи судом.
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що суд першої інстанції визначаючи розмір шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, необґрунтовано визначив її у мінімальному розмірі, не врахував всіх обставин справи.
Апеляційний суд, зменшуючи розмір шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, помилково вважав, що період за який така шкода відшкодовується закінчився 12 січня 2015 року (день постановлення ухвали Апеляційним судом Київської області про залишення без змін вироку Ірпінського міського суду Київської області від 13 червня 2014 року), оскільки жодним нормативно-правим актом не передбачено, що моральна шкода відшкодовується особі тільки за період до дня ухвалення рішення апеляційним судом чи до дня набрання вироком суду першої інстанції законної сили.
На переконання ОСОБА_1, буквальне та логічне трактування поняття "під слідством та судом" дозволяє стверджувати, що це весь час від дня повідомлення яро підозру та до винесення останнього судового рішення по справі, в якій брав участь позивач, яким є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2015 року, якою залишено без змін вирок та ухвалу апеляційного суду.
Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 10 лютого 2017 року № 11699/16-61, з посиланням на те, що при проведенні експертизи було використано методику ОСОБА_2, використання якої припинено. При цьому заявник вказав, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили поняття "методика експертизи" та поняття "використана література", що мало наслідком не врахування важливого доказу у цій справі.
Крім того, відмовляючи в стягненні матеріальної шкоди, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між завданою матеріальною шкодою та притягненням позивача до кримінальної відповідальності та після завершення цього процесу. Звернення позивача за медичною допомогою та витрати, які здійснював позивач у зв`язку із цим, відбувались саме в період притягнення його до кримінальної відповідальності внаслідок погіршення стану здоров`я (внаслідок стресів, тривоги тощо), якого позивач зазнавав саме внаслідок притягнення його до кримінальної відповідальності. Зазначав, що до часу притягнення його до кримінальної відповідальності він не мав означених проблем зі здоров`ям.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У січні 2018 року на адресу суду від прокуратури Київської області надійшло заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому вказано, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, її доводи не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.
У січні 2018 року від представника ОСОБА_1 на адресу суду надійшло заперечення на касаційну скаргу Державної казначейської служби України. У запереченні на касаційну скаргу вказано про безпідставність доводів відповідача щодо розрахункової величини для розрахунку шкоди позивача та моменту закінчення періоду, за який така шкода повинна бути стягнута.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної казначейської служби України та витребувано справу № 755/451/16-ц з Дніпровського районного суду міста Києва. Крім того, вказаною ухвалою зупинено виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року до закінчення розгляду касаційної скарги Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.