Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 463/1724/17
провадження № 61-5914св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гандзюлевич Ярослав Анатолійович, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у складі судді Бойко С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (далі - КЕВ міста Львова) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про зобов`язання звільнити житлове приміщення.
Позовна заява мотивована тим, що 25 липня 2012 року Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України передано КЕВ міста Львова 52 квартири на АДРЕСА_1, про що складено акт-передачі квартир під заселення № 12-3ах/11.
Відповідно до пункту 1.64 рішення КЕВ міста Львова про розподіл жилих приміщень у будинках на АДРЕСА_2 в від 06 червня 2011 року запропоновано виділити житловій комісії Львівського обласного військового комісаріату двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 ) на 1 поверсі житловою площею 38,17 кв. м старшому прапорщику запасу ОСОБА_1 відповідно до списку осіб, які перебувають у загальній черзі на одержання жилих приміщень на складі сім`ї з двох осіб (він, мати), зі зняттям з квартирного обліку.
У подальшому, у зв`язку із смертю матері ОСОБА_1 (до видачі ордеру на вказану квартиру), рішенням КЕВ міста Львова від 11 липня 2012 року пункт 1.64 рішення КЕВ міста Львова від 06 червня 2011 року про виділення житловій комісії Львівського обласного військового комісаріату двокімнатної квартири АДРЕСА_4 )
на 1 поверсі житловою площею 38,17 кв. м, для забезпечення старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 відповідно до списку осіб, які перебувають у загальній черзі на одержання жилих приміщень на складі сім`ї з двох осіб (він, мати), відмінено.
Оскільки рішення про розподіл житлового приміщення ОСОБА_1 скасовано, ордер на квартиру АДРЕСА_6 останньому не видавався.
Посилаючись на те, що у порушення вимог статті 58 ЖК Української РСР при відсутності постійного ордера, як підстави для вселення у житлове приміщення, ОСОБА_1 вселився у вказане житло самовільно, перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, КЕВ міста Львова просили суд виселити ОСОБА_1 у примусовому порядку із самовільно зайнятого житлового приміщення - квартири АДРЕСА_6, без надання іншого житлового приміщення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 13 червня
2017 року (у складі судді Лакомської Ж. І.) відкрито провадження у вказаній справі, справу призначено до судового розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява оформлена відповідно до вимог статей 119, 120 ЦПК України, а тому є підстави для відкриття провадження у справі та призначення судового засідання.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 13 червня 2017 року відмовлено на підставі пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 вже подавав апеляційні скарги на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова
від 13 червня 2017 року, у відкритті апеляційного провадження за якими ухвалами Апеляційного суду Львівської області від 13 березня та 24 жовтня 2018 року йому було відмовлено, а тому у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на цю ж ухвалу суду слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Гандзюлевич Я. А., просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем у даній справі, який діє в інтересах держави, є перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону, отже, діє як суб`єкт владних повноважень, тому дана справа має розглядатись за правилами КАС України і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2017 року перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, КЕВ міста Львова звернулися до суду з позовом
до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про зобов`язання звільнити житлове приміщення.
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 13 червня
2017 року відкрито провадження у вказаній справі, справу призначено до судового розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою Личаківського районного суду міста Львова
від 13 червня 2017 року, 25 вересня 2017 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09 жовтня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків, зокрема, запропоновано скаржнику надати документ про сплату судового збору, а також належно оформлену апеляційну скаргу.
Копію ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 отримав 13 жовтня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у призначений судом строк вимоги ухвали не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 13 червня 2017 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, на підставі статті 121, 297 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з першою апеляційною скаргою).
Не погоджуючись з ухвалою Личаківського районного суду міста Львова
від 13 червня 2017 року, 07 лютого 2018 року ОСОБА_1 повторно оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 лютого 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків, зокрема, запропоновано скаржнику надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, та мотивовану заяву про поновлення строку.
Копію ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 отримав 24 лютого 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у призначений судом строк вимоги ухвали не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 березня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 13 червня 2017 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України
(у редакції, чинній на момент звернення з другою апеляційною скаргою).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 13 червня 2017 року, 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 втретє оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2018 року
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 13 червня
2017 року відмовлено на підставі пункту 3 статті першої статті 358 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з третьою апеляційною скаргою).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 13 червня 2017 року, 29 січня 2019 року ОСОБА_1 вчетверте оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18 лютого 2019 року
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 13 червня
2017 року відмовлено на підставі пункту 3 статті першої статті 358 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з четвертою апеляційною скаргою).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.