Постанова
Іменем України
06 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 643/20956/14-ц
провадження № 61-21587св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт",
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-авто",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (далі - ПрАТ "СК "Український страховий стандарт") про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позов мотивований тим, що 11 липня 2014 року о 17:30 позивач керував автомобілем "Хонда" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на просп. 50 років СРСР у напрямку просп. Московського у м. Харкові. Після виїзду при ввімкненому зеленому сигналі світлофора на перехрестя на просп. 50 років СРСР і вул. Халтуріна його автомобіль зазнав зіткнення з іншим автомобілем, який виїхав на перехрестя при ввімкненому червоному сигналі світлофора. Зазначеним автомобілем керувала ОСОБА_2 .
Вина ОСОБА_2 у ДТП встановлена постановами суду від 29 серпня 2014 року та від 17 грудня 2014 року.
З урахуванням уточнених позовних вимог від 24 вересня 2015 року позивач ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 23 635,04 грн на відшкодування майнової шкоди та 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ "СК "Український страховий стандарт". 16 вересня 2015 року позивач подав до страхової компанії відповідне повідомлення про страховий випадок унаслідок ДТП. 23 січня 2015 року позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) страховик повинен був виплатити страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн не пізніше ніж через 90 днів від дати подання заяви, тобто не пізніше 23 квітня 2015 року, а тому з 24 квітня 2015 року зобов`язання набуло статусу простроченого.
Позивач ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" на його користь 50 000,00 грн на відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, спричиненої застрахованою особою, пеню за прострочення сплати страхового відшкодування - 12 353,42 грн, інфляційні втрати - 385,03 грн, три проценти річних від простроченої суми - 628,76 грн, всього 63 397,21 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з ОСОБА_2, ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" на його користь 1 258,60 грн на відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, та 2 500,00 грн на відшкодування витрат, пов`язаних зі зверненням за правовою допомогою.
У лютому 2015 року до суду звернулася ОСОБА_2 із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-авто" (далі - ПАТ "УСК "Гарант-авто"), третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ОСОБА_3, про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої ДТП.
На обґрунтування зустрічного позову вимог ОСОБА_2 посилалась на те, що ДТП сталася з вини обох водіїв, у т. ч. ОСОБА_1, що вказано у постанові Апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року на підставі висновків комплексної судової експертизи.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована у ПАТ "УСК "Гарант-авто".
14 липня 2014 року ОСОБА_3 як власник автомобіля "Санг Йонг" (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) звернувся з повідомленням потерпілої особи про ДТП до ПАТ "УСК "Гарант-авто", яке зробило розрахунок майнової шкоди, розмір якої станом на 28 серпень 2014 року визначений у сумі 47 977,92 грн. Проте виплату страхового відшкодування страховою компанія не здійснила, повідомивши, що у постанові суду від 17 грудня 2014 року не встановлена частка вини кожного з водіїв у відсотковому співвідношенні.
07 грудня 2015 року ОСОБА_2, уточнюючи зустрічний позов, просила стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ПАТ "УСК "Гарант-авто" на її користь 23 988,96 грн страхового відшкодування, а також суму сплаченого судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 березня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої ДТП, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, 11 817,52 грн, а також сплачені судові витрати - 213,50 грн.
Стягнуто з ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1, на відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, спричиненої застрахованою особою, 25 000,00 грн, а також суму сплаченого судового збору - 426,50 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ПАТ "УСК "Гарант-авто", третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої ДТП, задоволено частково.
Стягнуто у рівних частках із ОСОБА_1 та з ПАТ "УСК "Гарант-авто" на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, 23 988,96 грн, а також судовий збір - 480,00 грн.
В інший частині позову відмовлено.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовів, суд першої інстанції, враховуючи висновок комплексної судової автотехнічної експертизи від 25 листопада 2014 року № 11165/11166 та досліджений відеозапис від 11 липня 2014 року, дійшов висновку про наявність вини обох водіїв транспортних засобів у скоєнні ДТП та розподіл вини учасників ДТП у такому співвідношенні: вина водія автомобіля "Хонда" ОСОБА_1 - 50 %, водія автомобіля "Санг Йонг" ОСОБА_2 - 50 %, тобто встановив обопільну вину у скоєнні правопорушення та стягнув майнову шкоду у відповідній частці з кожного.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року, рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 березня 2017 року змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, 18 508,08 грн.
Стягнуто з ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, спричиненої застрахованою особою, 40 000,00 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ПАТ "УСК "Гарант-авто", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої ДТП, задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "УСК "Гарант-авто" на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, 9 595,58 грн.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що розподіл вини учасників ДТП здійснюється у такому співвідношенні: вина водія автомобіля "Хонда" ОСОБА_1 становить 20 %, вина водія автомобіля "Санг Йонг" ОСОБА_2 становить 80 %. Таким чином, задоволення заявлених позовів здійснюється судом частково, відповідно до розміру частки вини у скоєній ДТП.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та просила рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У вересні 2017 року ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та просило рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
09 жовтня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року. Витребувано з Московського районного суду м. Харкова справу № 643/20956/14-ц. Зупинено виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року до закінчення касаційного розгляду.
09 жовтня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" на рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року.
У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу ПрАТ "СК "Український страховий стандарт".
У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 07 червня 2019 року № 634/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" про поворот виконання рішення.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що рішення апеляційного суду ґрунтується на припущеннях без дослідження доказів. Суд не обґрунтував встановлений ступінь вини: вина водія автомобіля "Хонда" ОСОБА_1 - 20 %, вина водія автомобіля "Санг Йонг" ОСОБА_2 - 80 %.
Крім того, при визначенні належної до стягнення на користь ОСОБА_1, матеріальної шкоди суд проігнорував, що відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14 квітня 2014 року, виданого ПрАТ "СК" Український страховий стандарт" страхувальнику ОСОБА_3, страхова сума за шкоду, заподіяну майну, - 5 000,00 грн. Проте суд стягнув зі страхової компанії лише 4 000,00 грн, а з ОСОБА_2 - 18 508,08 грн.
Касаційна скарга ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" мотивована тим, що суд першої інстанції правильно оцінив докази та з`ясував обставини справи і встановив частку вини учасників ДТП в розмірі 50 % кожного, оскільки обидва порушили Правила дорожнього руху України (далі - Правила), що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Правилами не встановлений ступінь тяжкості цих правопорушень, а дії обох учасників підпадають під одну норму, тому суд апеляційної інстанції безпідставно встановив ступінь вини учасників ДТП у співвідношенні 80 і 20.
Доводи інших учасників справи
У запереченні на касаційну скаргу ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" Шевєлєв Р. Є. зазначає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що суд першої інстанції неповно дослідив усі обставини справи та дійшов неправильного висновку про пропорцію вини 50:50.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення з таких підстав.