Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 168/613/16-ц
провадження № 61-11711св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яка підписана представником Сокуренко Наталією Вікторівною, на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 16 січня
2017 року у складі судді Хаврони О. Й., та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів: Осіпчука В. В.,
Русинчука М. М., Федонюк С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про захист прав споживачів та стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є клієнтом
ПАТ КБ "ПриватБанк" та на її ім`я 26 жовтня 2012 року було видано банком електронні платіжні засоби № НОМЕР_1 (картка для виплат) та
№ НОМЕР_2 (кредитна картка).
03 травня 2015 року з указаних карткових рахунків невідомими особами шахрайським способом здійснено зняття грошових коштів у розмірі 10 678,00 грн (картка для виплат) та 11 444,16 грн (кредитна картка).
Зняття грошей із карткових рахунків відбулося з використанням номера мобільного телефону, який на той час не працював і був пов`язаний із рахунком, відкритим у банку.
З приводу даної події ОСОБА_1 зверталася до правоохоронних органів, у результаті чого було відкрито кримінальне провадження.
Після звернення позивача до банку, ПАТ КБ "ПриватБанк" 11 червня 2015 року на її платіжну картку № НОМЕР_1 було повернуто грошові кошти у загальному розмірі 7 690,00 грн, а решту грошових коштів у розмірі 2 988,00 грн на платіжну картку повернуто не було.
Крім того, відповідач не відновив грошові кошти у розмірі 11 444,16 грн на кредитну картку та стягнув 909,91 грн як відсотки за користування кредитом по рахунку № НОМЕР_3 (для безготівкових розрахунків) і 3 478,25 грн на погашення кредитної заборгованості з платіжного рахунку № НОМЕР_1 (картка для виплат).
Посилаючись на те, що несанкціоноване зняття грошових коштів із вказаних рахунків відбулося без її участі невідомими особами, жодних дій щодо розголошення інформації, яка дала б змогу ініціювати платіжні операції з її картками, вона не вчиняла, та з урахуванням позовних вимог, просила суд стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9 379,26 грн, які складаються із: 2 988,00 грн - неповернутих їй коштів, що були не санкціоновано зняті невідомими особами (картка для виплат); 3 478,25 грн - кошти, зняті відповідачем (картка для виплат) на погашення по кредиту;
909,91 грн - кошти, зняті відповідачем з рахунку для безготівкових розрахунків як відсотки за користування кредитом; 1 672,32 грн і 330,78 грн - пені за неповернення емітентом несанкціоновано знятої грошової суми на її рахунок. Також просила суд стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь позивача судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 16 січня
2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області
від 01 березня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 9 269,33 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що оскільки позивачем доведено факт зняття грошових коштів з її розрахункової і кредитної карток сторонніми особами, без її волі і особистої участі, а відповідач в свою чергу не довів, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла розголошенню конфіденційної інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, а тому
ПАТ КБ "Приватбанк" зобов`язане повернути кошти, списані з платіжної картки, та сплатити пеню, нараховану на суму неналежного переказу.
Вирішуючи питання щодо суми грошових коштів, які підлягають стягненню з банку, у розмірі 4 881,17 грн (з яких: 2 918, 00 грн - незаконно знятих і неповернутих грошових коштів на платіжну картку, 1963,17 грн - пеня) суд першої інстанції зробив висновок, що сторони погодилися із розрахунком, наданим ПАТ КБ "Приватбанк" у запереченнях.
Стягуючи з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3 478,25 грн, що стягнуті відповідачем з рахунку позивача на погашення кредиту і кошти в розмірі 909,91 грн, стягнуті як відсотки за користування кредитом з рахунку для безготівкових рахунків, суд першої інстанції виходив із того, що договір кредиту хоча і був укладений, але позивач коштів за ним не отримувала, фактично ними не користувалася, не вчиняла дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тому зобов`язання не виникло, і немає підстав для його виконання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17 березня 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником Сокуренко Н. В . , у якій просить скасувати рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 16 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 01 березня 2017 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 16 січня
2017 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 01 березня 2017 року.
У березні 2018 року справу № 168/613/16-ц передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно не дослідили обставини, що мають значення для справи, не надали належної правової оцінки доказам, що призвело до неправильних висновків про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Зокрема, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, не звернув увагу на те, що спірні операції були здійснені з використанням паролів, які надходили на фінансовий номер позивача, та були проведені представником банку з дотриманням встановленої процедури для "Експрес-Платежів".
Вважає, що ОСОБА_1 своїми діями сприяла незаконному використанню інформації (зокрема, в телефонному режимі), яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а тому вимоги до ПАТ КБ "Приватбанк`є безпідставними.
Крім того, вирішуючи питання про стягнення з банку грошових коштів у розмірі
3 478,25 грн в якості погашення кредиту і 909,91 грн, стягнутих як відсотки за користування кредитом, судом першої інстанції застосовано положення статті 1212 ЦК України, яка не поширюється на спірні правовідносини, оскільки між сторонами було укладено договір, що є достатньою та правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір на банківське обслуговування шляхом підписання його сторонами відповідної анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, після чого позивачем отримано електронний платіжний засіб - платіжну картку, з відкриттям рахунку для безготівкових розрахунків № 5168742050864471, та кредитну картку № НОМЕР_2 з лімітом 12 000,00 грн. Також банк видав ОСОБА_1 ПІН -коди до карток і здійснював розрахунково-касове обслуговування платіжних операцій позивача із використанням платіжної картки.
03 травня 2015 року з платіжної картки позивача невідомими особами шляхом здійснення експрес-платежів по телефону 3700 відбулося несанкціоноване списання грошових коштів у розмірі 5 804,00 грн та 4 804,00 грн з карткового рахунку № НОМЕР_1 . Того ж самого дня у такий самий спосіб із кредитної картки № НОМЕР_2 невідомими особами було знято 11 444,16 грн.
06 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулася за роз`ясненням до банку, а
07 травня 2015 року подала відповідну заяву про вчинення кримінального правопорушення до Старовижівського РВУ МВС України у Волинській області.
За наслідками звернення ОСОБА_1 до банку, останнім проведено розслідування, за результатами якого зроблено висновок, що крадіжка грошових коштів відбулася внаслідок шахрайських дій третіх осіб, шляхом блокування через мобільного оператора SIM-карти клієнта банку з наступним відновленням її дублікату та здійсненням телефонного дзвінку з номера мобільного телефону клієнта працівнику банку з метою здійснення "Експрес-Платежу" з картки ОСОБА_1 .
Факт блокування SIM-карти ОСОБА_1 та заміни її на нову SIM-карту із збереженням телефонного номера, що стався 03 травня 2015 року, підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю ПрАТ "Київстар" на запит суду.
Судами також встановлено, що після звернення позивача із заявою до ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо несанкціонованого списання з її рахунків грошових коштів, банком була відновлена на рахунку № НОМЕР_1 (картка для виплат) лишечастина коштів у розмірі 7 690,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши всі аргументи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.