1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


04 грудня 2019 року

м. Київ


справа № 521/18737/17

провадження № 61-41093св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,


учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",

представники позивача: Останкова Валентина Олександрівна, Воробйов Антон Олександрович, Аксаітова Марія Юріївна,

відповідач - ОСОБА_3,

представник відповідача - ОСОБА_4,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Бобуйка І. А. від 01 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С. від 14 червня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 29 березня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 280-710 ДОУ 1П, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 16 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, із кінцевим терміном повернення не пізніше 29 березня 2013 року.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором та виникненням заборгованості у жовтні 2013 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду та рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2013 року у справі № 521/10551/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 280-710 ДОУ 1 П від 29 березня 2006 року в сумі 4561,29 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалентно 36 458,39 грн, яка складається із: 3 910,15 дол. США кредитної заборгованості; 651,14 дол. США заборгованості за процентами та 54,79 грн пені.

Посилаючись на те, що стягнута вказаним судовим рішенням сума боргу не була погашена в повному обсязі, то позивач вважав, що відповідно до пункту 1.3. кредитного договору на непогашену суму кредиту нараховуються проценти до повернення коштів банку у повному обсязі та відповідно до пункту 7.1. кредитного договору нараховується пеня. Станом на 30 жовтня 2017 року заборгованість становить 4 443, 84 дол. США - відсотки, нараховані за час користування кредитними коштами за період з 01 травня 2013 року по 30 вересня 2017 року; 54 833,58 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 19 жовтня 2016 року по 19 жовтня 2017 року; 78 760,01 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами з 19 жовтня 2016 року по 19 жовтня 2017 року; 572,50 грн - 3% річних від суми 36 823,52 грн, що стягнута за рішенням суду від 15 жовтня 2013 року, за період з 01 листопада 2014 року по 12 травня 2015 року, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 березня 2018 року у задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив із того, що оскільки кредитний договір діє до 29 березня 2013 року, то вперше звернувшись до суду з позовом 01 липня 2013 року, позивач перервав перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі, трирічний строк якої закінчився 01 липня 2016 року. Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2013 року у справі № 521/10551/13-ц стягнуто кредитну заборгованість з відповідача станом на 23 травня 2013 року, тому звернувшись до суду з указаним позовом 10 листопада 2017 року, позивач пропустив позовну давність, передбачену статтею 257 ЦК України, про застосування якого просив відповідач. Тому у задоволенні позову відмовив у зв`язку із пропуском позовної давності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 березня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Узагальнені доводи касаційної скарги

ПАТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили належним чином обставин справи та не врахували, що за умовами кредитного договору сторони погодили сплату процентів щомісячними платежами до фактичного повернення коштів, а тому позовна давність обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Наявність судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, яке не виконано боржником, не звільняє останнього від обов`язку сплати процентів за договором відповідно до статті 1048 ЦК України, що не суперечить частині десятій статті 265 ЦПК України. Крім того, суди необґрунтовано відмовили у позові щодо стягнення 3% річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, за період з 31 жовтня 2014 року по 01 травня 2016 року, а також пені, нарахованої на суму прострочення за період з 19 жовтня 2016 року по 19 жовтня 2017 року, які заявлені в межах позовної давності. На обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилався на постанови Верховного Суду України у справах № № 6-1206цс15, 6-1252цс16, 6-2631цс15, 6-1047цс16, 6-157цс16.

Відзив відповідача на касаційну скаргу до суду не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 серпня 2018 року поновлено ПАТ "УкрСиббанк" строк на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 березня 2018 року та постанови апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2018 року; відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 521/18737/17 з Малиновського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 29 березня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 280-710 ДОУ 1П, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 16 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, із кінцевим терміном повернення не пізніше 29 березня 2013 року.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2013 року у справі № 521/10551/13-ц позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 280-710 ДОУ 1 П від 29 березня 2006 року в сумі 4 561,29 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 36 458,39 грн, яка складається із: 3 910,15 дол. США кредитної заборгованості; 651,14 дол. США заборгованості за процентами та 54,79 грн пені.

15 травня 2015 року головний державний виконавець першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шевчук А. М. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 42570591 у зв`язку із виконанням боржником вказаного судового рішення.

Звертаючись до суду з указаним позовом, банк зазначав про те, що проценти за кредитом мають сплачуватися до моменту фактичного повернення позичальником грошових коштів, а за наявності судового рішення про стягнення боргу - до його фактичного виконання. Оскільки стягнута вказаним судовим рішенням сума боргу своєчасно не була погашена в повному обсязі, то відповідач відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України має сплатити проценти за час користування кредитним коштами за період з 01 травня 2013 року по 30 вересня 2017 року (4 443,84 дол. США); пеню за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за період з 19 жовтня 2016 року по 19 жовтня 2017 року (133 593,59 грн) та відповідно до частини другої статті 625 ЦК України - 3% річних від суми прострочення за період з 01 листопада 2014 року по 12 травня 2015 року (572,50 грн).

24 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із заявою про застосування позовної давності, передбаченої статтею 257 ЦК України.


2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


................
Перейти до повного тексту