Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 658/2012/16-ц
провадження № 61-33257св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 .
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 листопада 2016 року у складі судді: Єйбог І. М., та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 18 травня 2017 року у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником частки житлового будинку АДРЕСА_1, інша частка вказаного житлового будинку належить ОСОБА_2 . Порядок користування земельною ділянкою, площею 836 м2, на якій розміщений вказаний будинок, визначений мировою угодою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка затверджена ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 26 березня 2008 року по справі № 2-199/08. Проте, відповідач зруйнувала межу, що поділяла земельну ділянки, збудувавши цегляну огорожу висотою 1,8 м, яка вийшла за межі границі ділянки належної відповідачу, а саме замість 1,5 м, огорожа побудована на відстані 1,05 м від стіни будинку позивача. Огорожа є суцільною, у зв`язку з чим веранда ОСОБА_1 позбавлена денного світла, а частина подвір`я та житлового будинку не провітрюється. Перенесення відповідачем межі встановленої судовим рішенням є безпідставним та самочинним. Також, відповідач з фасадної сторони будинку побудувала огорожу з металопрофілю на залізобетонному фундаменті, яка вийшла за межі границь земельної ділянки ОСОБА_2, у зв`язку з чим прохід до будинку ОСОБА_1 зменшився з 2,36 м до 1,83 м. Крім цього, відповідач без погодження з позивачем та не маючи дозвільних документів утеплила стіну свого житлового будинку, у зв`язку з чим самовільно зайняла частину земельної ділянки позивача шириною 0,15 м. та довжиною 10,2 м.
ОСОБА_1 просила зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, відновивши межу, яка поділяє земельні ділянки шляхом:
демонтажу наявної огорожі з цегли, а також огорожі з металопрофілю на залізобетонному фундаменті і встановлення нової огорожі відповідно з ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 26 березня 2008 року у справі № 2-199/08 з матеріалів, що не перешкоджають вільному проникненню світла та повітря;
демонтажу добудованого на земельній ділянці ОСОБА_1 фрагменту стіни будинку шириною 0,15 м та довжиною 10,2 м.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18 травня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що затвердженою мировою угодою питання щодо встановлення меж вирішено не було, так само і не встановлювалися факти щодо їх місця розташування та матеріалу. Позивачем доказів внесення змін в землевпорядну документацію суду не надано. Крім того, не надано суду належних та допустимих доказів звернення позивача до органів місцевого самоврядування з приводу порушення Державних будівельних норм України та проведення останнім перевірки вказаних в позовній заяві фактів порушення добросусідства відповідачем. Земельні ділянки сторін у справі на час вирішення судом спору не були сформованими, як це передбачено в статті 79-1 ЗК України, в установленому земельним законодавством порядку їм не виділялися, а питання щодо відновлення спірної межі не вирішено в установленому земельним законодавством порядку. Крім цього рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 27 квітня 2016 року у справі № 658/1023/16-ц у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення межі земельної ділянки відмовлено у зв`язку з тим, що нею не було надано суду документів підтверджуючих її право на користування або володіння земельною ділянкою, площею 836 м2, розташованою по АДРЕСА_2 . Досягнута в 2008 році згода власників щодо спільного користування спірною частиною земельної ділянки не має правового значення при вирішенні даного спору, оскільки за наслідками цієї згоди не відбулася зміна визначених планами відводів меж земельних ділянок, встановлення зміненої межі між суміжними ділянками в натурі (на місцевості) і одержання відповідних документів, які б посвідчували право кожного із сторін користуватися земельними ділянками саме в таких межах.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час дослідження висновку судової експертизи, призначеної апеляційним судом, та матеріалів використаних судовим експертом було встановлено, що 04 грудня 2008 року на ім`я ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 474 м2, кадастровий номер 6510400000:03:005:0096, яка розташована по АДРЕСА_2 . Із копії вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку апеляційним судом встановлено, що площа земельної ділянки, що передана у власність відповідачці ОСОБА_2 є більшою від площі, визначеної у мировій угоді. За таких обставин апеляційний суд вказав, що обставини щодо користування та розпорядження спірною земельною ділянкою після укладеної між сторонами мирової угоди від 26 березня 2008 року суттєво змінилися, а заявлений ОСОБА_1 позов є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.
Аргументи учасників справи
У червні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому посилалася на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновком експертизи та іншими доказами доведено, що відповідач зруйнувала межу, яка поділяє земельну ділянку відповідно мирової угоди. Це також підтверджується і висновокм судової земельно-технічної експертизи. Приватизація земельної ділянки ОСОБА_2 була проведена після укладення мирової угоди, а тому не має значення для вирішення спору та судами не встановлені всі обставини, що мають значення для справи, а висновки судів не відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції не приведено до присяги свідків та судами не надано жодної оцінки доводам позивача про порушення норм інсоляції належної їй частини будинку побудованим відповідачем парканом.
У липні 2017 року ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила касаційну скаргу відхилити, а оскаржені рішення залишити без змін
Заперечення на касаційну скаргу мотивовані тим, що ОСОБА_1 не довела факту порушення вимог добросусідства з боку ОСОБА_2 . Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 27 квітня 2016 року по справі № 658/1023/16-ц відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення межі земельної ділянки та встановлено, що ОСОБА_1 не довела наявності в неї права на користування або володіння земельною ділянкою, а суд першої інстанції разом з дослідженням інших доказів допитував також свідків, які повідомили, що спірний цегляний паркан був побудований ОСОБА_4 в тому числі за згоди ОСОБА_1 на фундаменті паркану, який існував ще до 2008 року.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року призначено справу до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок розташований на земельній ділянці площею 836 м2. Частка ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності складає 29/50.
Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 26 березня 2008 року по справі № 2-199/08 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування та розпорядження земельною ділянкою, затверджено мирову угоду, за умовами якої визначено наступний порядок користування та розпорядження земельною ділянкою площею 836 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 :
ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 453 м2, в тому числі в особисте користування 453 м2;