ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2019 року
Київ
справа №826/10083/14
адміністративне провадження №К/9901/14874/18, К/9901/14877/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/10083/14
за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства Фірма "Укргранресурс"
до Державної служби геології та надр України,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Капітал"
про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційними скаргами Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Капітал"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Беспалова О.О., суддів Грибан І.О., Губської О.А.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Сільськогосподарське ПП Фірма "Укргранресурс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним рішення від 8 жовтня 2014 року № 13969/02/12-14 про відмову в прийнятті рішення про надання дозволу на користування надрами Олегівського родовища лабрадоритів без проведення аукціону та зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу без проведення аукціону СПП Фірма "Укргранресурс" на користування надрами Олегівського родовища лабрадоритів, розташованого у Володарсько-Волинському районі Житомирської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято протиправно, оскільки позивачем подано весь необхідний перелік документів, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №615, для отримання дозволу на користування надрами Олегівського родовища лабрадоритів без проведення аукціону.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що подані позивачем заява та документи повернуті останньому та на розгляді у відповідача не перебувають. У той же час нормами чинного законодавства суд відповідними повноваженнями щодо надання дозволів на користування надрами не наділений. Таким чином, підстави для зобов`язання відповідача вчинити дії, про які просить позивач, у суду відсутні.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року апеляційну скаргу СПП Фірма "Укргранресурс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року задоволено частково, а саме: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги СПП Фірма "Укргранресурс" задоволено частково: визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо повернення заяви СПП Фірма "Укргранресурс" з доданими до неї документами за реєстраційним № 10546/02/12-14 від 5 серпня 2014 року та зобов`язано Державну службу геології та надр України розглянути заяву СПП Фірма "Укргранресурс" з доданими до неї документами за реєстраційним № 10546/02/12-14 від 5 серпня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повернення документів позивача без розгляду відповідачем є безпідставним, а право позивача на розгляд його документів - безспірно порушеним.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач та третя особа звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просять скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що ним було повернуто заяву позивача та додані до неї документи про отримання дозволу на користування надрами Олегівського родовища лабрадоритів, яка зареєстрована за №10546/02/12-14 від 5 серпня 2014 року, відповідно до пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року №615, а саме у зв`язку із відсутністю погодження Житомирської обласної ради. Посилається на те, що рішення, яким погоджено клопотання позивача на отримання спеціального дозволу на користування надрами від 25 травня 2005 року № 741 "Про погодження клопотань підприємств щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами", вичерпало свою дію фактом виконання. Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позивачем в порушення пункту 13 Порядку №615 не було сплачено збір за надання дозволу без проведення аукціону. Зазначає також, що рішення у справі №806/3231/14 не може мати преюдиціне значення для вирішення спору у справі №826/10083/14.
Касаційну скаргу третя особа також обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції не досліджено питання того, що позивачем не було сплачено збір за надання дозволу без проведення аукціону з метою видобування лабрадориту СПП Фірма "Укргранресурс". Зазначене порушення є підставою для скасування спеціального дозволу на користування надрами відповідно до пункту 13 Порядку №615. При цьому, звертає увагу на те, що суд не може зобов`язати здійснити дію за обставин, коли достовірно не встановлено, що всі подані позивачем документи належним чином оформлені, а всі етапи їх перевірки - завершені.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзиву або заперечень на касаційні скарги не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2016 року та 28 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі №826/10083/14, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 6 грудня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу №826/10083/14 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 9 грудня 2019 року.
Разом з касаційною скаргою ТОВ "Україна Капітал" подано клопотання про участь представника в розгляді справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 6 грудня 2019 року.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 5 серпня 2014 року позивач звернувся до Державної служби геології та надр України в порядку пункту 1 частини 8 постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" з заявою та доданими до неї документами про отримання дозволу на користування надрами Олегівського родовища лабрадоритів, яка зареєстрована за №10546/02/12-14 від 5 серпня 2014 року.
Листом від 8 жовтня 2014 року №13969/02/12-14 Державна служба геології та надр України повернула подану заяву з доданими до неї документами позивачу у зв`язку з відсутністю погодження Житомирської обласної ради.
При цьому, у вказаному листі відповідач зазначив, що рішення, яким погоджено клопотання позивача на отримання спеціального дозволу на користування надрами від 25 травня 2005 року №741 "Про погодження клопотань підприємств щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами", вичерпало свою дію фактом виконання.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржників є прийнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Правовідносини між сторонами регулюються Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).
Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 391/2011 (чинне, на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 18 пункту 4 Положення, Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України.
Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Згідно зі статтею 15 Кодексу України про надра надаються у постійне або тимчасове користування.
Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.
Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
Згідно з частиною другою статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 2 Порядку № 615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
Підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі: видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом п`яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу.
Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, а також підстава надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.