ПОСТАНОВА
Іменем України
06 грудня 2019 року
м. Київ
справа №804/43/17, адміністративне провадження №К/9901/45834/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2017р. (суддя - Кононенко О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017р. (судді - Дурасова Ю.В., Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вичинити дії,
в с т а н о в и в :
У січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо не включення його до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу № 77514 від 11.02.2015р. та № 77165 від 09.02.2015р;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду внести доповнення та включити його до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу № 77514 від 11.02.2015р. та № 77165 від 09.02.2015р.;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) інформацію щодо нього як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Стандарт".
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2017р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017р., позов задоволено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Правочин, за наслідками якого позивач отримав кошти є нікчемним в силу положень п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону, у позивача відсутнє право на отримання коштів відшкодування від Фонду.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2019р. справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019р. справу повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2015р. між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 77165, відповідно до якого банк приймає кошти на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_2 в сумі в сумі 100 доларів США. (а.с. 10-11)
09.02.2015р. на рахунок № НОМЕР_2 було зараховано кошти в сумі 100 доларів США, еквівалентно 2495,62 грн., що підтверджується квитанцією від № 4714. (а.с. 12)
11.02.2015р. між позивачем ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" укладено договір банківського вкладу № 77514, відповідно до якого банк приймає кошти на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_2 в сумі 122 000 грн., на строк до 11.03.2015р., зі сплатою 22% річних. (а.с. 6-8)
11.02.2015р. на рахунок № НОМЕР_2 було зараховано кошти в сумі 122 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №3586. (а.с. 9)
Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2015р. №20/БТ (з позначкою - банківська таємниця) віднесено ПАТ "КБ "Стандарт" до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку. (а.с. 44-45)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.02.2015р. №116 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.02.2015р. №38 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Стандарт", згідно з яким з 20.02.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Стандарт".
Тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ "Стандарт" запроваджено строком на три місяці з 20.02.2015р. по 19.05.2015р. включно.
18.05.2015р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №101 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт" до 18.06.2015р. включно та продовження повноважень Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт" Грицака Ігоря Юліановича.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 18.06.2015р. №385 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.06.2015р. №120 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Стандарт" Грицака Ігоря Юліановича строком на 1 рік з 19.06.2015р. до 18.06.2016р. включно.
Наказом Уповноваженої особи Фонду від 09.09.2015р. №11 визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, який додається до цього наказу. (а.с. 42)
У Додатку "Перелік транзакцій та правочинів (договорів), визнаних нікчемними" до наказу №11 від 09.09.2015р. міститься інформація про позивача, його банківський рахунок № НОМЕР_2, сума коштів 122 000 грн, а також проведена транзакція від ОСОБА_2 (а.с. 39)
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що договір з позивачем був укладений раніше запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Стандарт", то будь - яких обмежень, пов`язаних з дією тимчасової адміністрації, не існувало.
Крім того, суди виходили з того, що з доданих до справи відповідачем документів вбачається, що договори від 09.02.2015р. № 77165 та від 11.02.2015р. № 77514, у встановленому законодавством порядку нікчемними не визнавались, тому є діючими та тягнуть за собою відповідні правові наслідки.
Судами встановлено, що Уповноваженою особою Фонду не наведено конкретної підстави нікчемності правочину, а одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким.
Суди виходили з того, що твердження уповноваженої особи проте те, що виплата по договору не здійснюється у зв`язку наявністю зареєстрованого кримінального провадження №12015100074281 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України є безпідставними, оскільки відсутній вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, який в силу ч. 4 ст. 72 КАС України є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а тому до моменту встановлення факту зловживання позивачем своїми правами з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, відсутні підстави вважати такі обставини доведеними.