ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2019 року
Київ
справа №742/1885/16-а
адміністративне провадження №К/9901/1715/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С. Г.,
суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.07.2016 (головуючий суддя Циганко М. О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 (головуючий суддя Шурко О. І., судді: Василенко Я. М., Степанюк А. Г.),
В С Т А Н О В И В:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Міністерство, Міноборони, Комісаріат відповідно, відповідачі), в якому просив: визнати протиправною відмову департаменту фінансів Міноборони подати пропозиції Міністру оборони України щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, тобто у відмові призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу даної допомоги; зобов`язати Комісаріат направити до Міністерства документи щодо оформлення йому грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; визнати протиправною бездіяльність Міноборони щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами; зобов`язати Міністерство розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами у зв`язку з настанням інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (далі - спірні бездіяльність, грошова допомога).
2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що у зв`язку з встановленням йому інвалідності третьої групи має право на призначення і виплату спірної грошової допомоги у розмірі та в порядку, передбаченому статтею 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975). На думку позивача, оскільки його заява з доданими до неї документами щодо призначення і виплати спірної грошової допомоги не була розглянута за встановленою законом процедурою, а відповідне рішення Міністерством прийняте не було, відповідачі допустили протиправну бездіяльність й тим самим порушили його право на соціальний захист.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016, позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Департаменту фінансів Міністерства оборони України подати пропозиції Міністерству оборони України щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби в країнах де велися бойові дії, тобто, у відмові призначення, нарахування та виплаті позивачу даної допомоги; зобов`язано Комісаріат направити до Міністерства документи щодо оформлення ОСОБА_1 грошової допомоги в зв`язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. В іншій частині позову відмовлено.
4. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Міністерство, всупереч приписів Порядку №975, не прийняло відповідне рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення і виплату йому спірної грошової допомоги, а тому допустило протиправну бездіяльність. При цьому, суди дійшли висновків про те, що оскільки заява ОСОБА_1 по суті розглянута не була, наявні підстави для зобов`язання Комісаріату направити подані позивачем документи до Міністерства для вирішення цього питання.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5. Не погоджуючись із вказаними вище судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог до Комісаріату, останній подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх, у наведеній частині, скасувати та відмовити у позові.
6. В обґрунтуванні касаційної скарги Комісаріат зазначає, що у межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом №2011-XII і Порядком №975, при цьому, прав позивача не порушив, оскільки не вчиняв протиправних дій і не допускав бездіяльності у процедурі розгляду заяви ОСОБА_1 стосовно призначення і виплати йому спірної грошової допомоги.
7. Правом на подання заперечень на касаційну скаргу позивач та Міністерство не скористались.
ІV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.11.2016 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
9. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Гімона М. М., суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.
12. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14) та на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2019 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 14.11.2019.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Згідно копії довідки Прилуцько-Варвинського об`єднаного військового комісаріату Чернігівської області від 31.01.2012 №216, ОСОБА_1, 1965 року народження, безпосередньо приймав участь у бойових діях в складі Діючої армії в Афганістані з 19.05.1984 по 20.12.1985.
15. Відповідно до копії Акту судово-медичного обстеження від 04.06.2012 №122, у ОСОБА_1 мають місце наслідки черепно-мозкової травми (1984) у формі посттравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст. з лівобічною пірамідною недостатністю, синдромом лікворної гіпертензії (згідно даних КТ від 7.02.12 р.), цефалгією, вестибулопатією, мнестичним зниженням, вираженою церебрастенією, на час огляду виявлені рубці м`яких тканин задньої поверхні шиї та правої кисті, котрі можуть являтись наслідком бойової травми, отриманої у 1984 році.
16. У відповідності до копії Витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 06.06.2012 №1116, вбачається, що ОСОБА_1 має поранення (контузію) і захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
17. 21.06.2012 згідно копії Довідки сер. МСЕ-ЧНВ №046231, ОСОБА_1 вперше встановлено третю групу інвалідності від поранення (контузії) і захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Інвалідність встановлена на строк до 01.07.2013.
18. 10.07.2015 згідно копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №017348, ОСОБА_1 повторно встановлено третю групу інвалідності від поранення (контузії), захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Інвалідність встановлена на строк до 01.08.2017.
19. Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1, виданого управлінням праці та соціального захисту 13.07.2015, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
20. Листами Комісаріату від 22.03.2016 №5/11600 та департаменту фінансів Міністерства від 11.03.2016 №248/3/6/1267, ОСОБА_1 було повідомлено, що оскільки йому встановлено інвалідність у 2012 році, тобто до набрання чинності нової редакції статті 16 Закону №2011-XII, відповідно до якої прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, тому права на призначення одноразової грошової допомоги позивач не має. Крім того, позивачу роз`яснено, що оскільки підпункт 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (далі - Порядок №499), одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, а інвалідність позивачу встановлено понад зазначений термін, то Департамент фінансів не бачить підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги.
VI. Позиція Верховного Суду
21. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
23. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
24. Згідно з положеннями статті 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній станом на день встановлення позивачу інвалідності вперше) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
25. Частиною другою статті 16 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.