ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2019 року
Київ
справа №160/9746/18
адміністративне провадження №К/9901/17518/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,
розглянув в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №160/9746/18
за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради" про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Юрко І.В., (головуючий), Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради" (надалі також КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради"), в якому просив:
1.1. зобов`язати відповідача внести зміни, як зворотну дію в часі, у раніше видану йому довідку серії 12ААА №394255 із вказанням правильного причинного зв`язку інвалідності, а саме: захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, згідно отриманої постанови медичної (військово-лікарської) комісії №70 від 23 липня 2018 року, з метою отримання ним належної виплати різниці страхової суми від держави, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975;
1.2. визнати протиправним рішення відповідача від 19 вересня 2018 року (довідка про невизнання інвалідом №67) про відмову у призначенні йому інвалідності;
1.3. зобов`язати відповідача призначити йому третю групу інвалідності.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що при прийнятті рішення про відмову в надані йому статусу інваліда, у відповідача були наявні документи, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, які спричиняють обмеження життєдіяльності, однак КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради" їх не взято до уваги та всупереч вимогам діючого законодавства не здійснено повного медичного обстеження, що призвело до ухвалення ним протиправного рішення.
2.1. Крім цього, позивач наполягає на тому, що для отримання від держави різниці в розмірі 180-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року відповідно до Постанови Уряду від 25 грудня 2013 року №975, відповідачу потрібно внести зміни у раніше видану йому довідку серії 12ААА номер 394255 із вказанням правильного причинного зв`язку інвалідності, однак, КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради" відповідні зміни не вносить, що, на думку ОСОБА_1, є порушенням положень Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та вимог Положенням про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (надалі також Положення про МСЕК № 1317).
3. Відповідач позов не визнав. У запереченнях проти позову наполягав на безпідставності позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був призваний 15 липня 2002 року на військову службу до лав Міністерства внутрішніх справ України Калінінсько-Микитівським РВК м.Горлівки Донецької області.
5. Під час проходження військової служби ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у м. Донецьку, що підтверджується довідкою від 09 грудня 2016 року №417.
6. Відповідно до свідоцтва про хворобу №68 від 19 листопада 2015 року військово-лікарською комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області було встановлено діагноз: хронічна радикулопатія L5-S1 ліворуч, з помірним больовим та м`язово-тонічним синдромами на фоні остеохондрозу поперекового відділу хребта, дифузної протрузії дисків L2-L3, L3-L4, L4-L5, L5-S1 до 5,0 мм, з незначним порушенням статико-динамічної функції хребта. Міопія слабкого ступеня правого ока; викревлення носової перетинки без порушення функції дихання. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.
7. ОСОБА_1 первинно був оглянутий відповідачем та згідно із Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №3 (надалі також МСЕК №3) серія 12ААА, позивача було визнано інвалідом 3 групи з 27 жовтня 2016 року, захворювання, пов`язане з проходженням військової служби (в ОВС), інвалідність була надана на 1 рік до 01 листопада 2017 року.
8. В подальшому, повторно позивач був оглянутий обласною МСЕК №1 01 серпня 2018 року та направлений до Українського Державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, де перебував з 06 серпня 2018 року по 14 серпня 2018 року.
9. Даною медичною установою ухвалено висновок: остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, протрузія L3-L4, кили L4-L5, L5-S1. Дискогенна радікулопатія зліва з нерізким больовим синдромом (люмоішалгія зліва). ПФХ 0-1 ст. Порушення функції опори та пересування в нерізкому ступені. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. За результатами досліджень в клініці інституту у пацієнта має місце ураження поперекового відділу хребта з порушенням функції 0-І ст., що підтверджується даними обстеження в клініці інституту. Значні порушення функції призвели до обмеження наступних видів життєдіяльності: до самостійного пересування - 0 ст.; до самообслуговування - 0 ст.; до орієнтації - 0 ст.; до спілкування - 0 ст.; до навчання - 0 ст.; до трудової діяльності - 0 ст.; до здатності контролювати свою поведінку - 0 ст.
10. 19 вересня 2018 року, з урахуванням консультативного висновку загальної комісії інституту, обласна МСЕК №3 винесла медекспертне рішення - група інвалідності не встановлена, що підтверджується довідкою №67.
11. У зв`язку із непогодженням позивачем із прийнятим рішенням обласної МСЕК №3, експертну справу було направлено на розгляд до Центральної МСЕК МОЗ України, яка провела його огляд 07 листопада 2018 року та встановила, що рішення обласної МСЕК №3 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом підтверджено.
12. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
13.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що питання встановлення або не встановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції медико-експертних установ, які приймають рішення на підставі результатів повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
13.2. Крім цього, судами попередніх інстанцій зазначено, що довідка серії 12ААА №394255, в яку позивач просить внести зміни, як зворотну дію в часі, із вказанням правильного причинного зв`язку інвалідності, була видана виключно на підставі документів, які надійшли до МСЕК, та, оскільки закон не має зворотної дії у часі, внесення змін до вже виданої довідки буде суперечити вимогам чинного законодавства.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. Позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
14.1. Крім того, скаржник просить в судовому рішенні Верховного Суду встановити та прописати, що дійсно, на момент встановлення інвалідності, який в жовтні 2016 року, він мав вже довічно причинний зв`язок захворювання такий, що пов`язанний із захистом Батьківщини відповідно до постанови медичної (військово-лікарської) комісії від 23 липня 2018 року №70.
15. В обґрунтування поданої касаційної скарги позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не витребували та не дослідили всю медично - експертну документацію щодо проведеного відносно нього лікування та обстеження, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими.
16. Суддею - доповідачем Верховного Суду ухвалою від 26 червня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України).
17. У встановлений строк ОСОБА_1 усунуто недоліки касаційної скарги.
18. Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
19. У відзиву на касаційну скаргу відповідач проти її доводів заперечує, вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.
V. Джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
20. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Частиною третьої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Відповідно до статті 3 Закону України від 21 березня 1991 року "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
23. Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначена Положенням № 1317.
24. Згідно абзацу першого пункту 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
25. В силу вимог пункту 12 Положення №1317 до повноважень Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії віднесено надання лікарям комісій консультаційної допомоги з питань проведення медико-соціальної експертизи; проведення у складних випадках огляду осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.