ПОСТАНОВА
Іменем України
06 грудня 2019 року
м. Київ
справа №2а/0570/6531/2011
адміністративне провадження №К/9901/20415/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Новогродівського міського центру зайнятості на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. (судді - Блохін А.А., Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.) у справі за позовом Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Новогродівського міського центру зайнятості до Державного підприємства "Селидіввугілля" про стягнення заборгованості,
встановив:
У травні 2017 року Державне підприємство "Селидіввугілля" (далі - ДП "Селидівугілля") звернулося до суду з заявою про відстрочення виконання судового рішення строком на три роки, ухваленого 18.05.2011р. у справі №2а/0570/6531/2011 за позовом Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Новогродівського міського центру зайнятості до державного підприємства "Селидіввугілля" про стягнення заборгованості, згідно з яким з нього стягнуто на користь Новогродівського міського центру зайнятості (далі - позивач) 868435,51 грн.
В обгрунтування заяви посилалось на те, що підприємство докладає всіх зусиль для своєчасної сплати заборгованості. Водночас, наразі підприємство перебуває в скрутному фінансовому становищі внаслідок фінансової ситуації, що пов`язана з негативною динамікою виробничих показників, недоодержанням бюджетного фінансування. Значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності. Також причинами нестабільного фінансового становища підприємства є: дефіцит коштів на поточну діяльність, у зв`язку із чим відбулося значне зниження матеріальних витрат на забезпечення виробничого циклу; недолік бюджетного фінансування; постійне зростання цін та товари, роботи, послуги, споживані в процесі виробництва; зобов`язання керівників вугледобувних підприємств здійснювати продаж вугілля безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій спільно з (через) ДП "Вугілля України" та не допускати продажу незбагаченого вугілля іншим покупцям; відсутність альтернативних ринків збуту вугілля; знаходження майна підприємства у податковій заставі, що виключає можливість вільної розпорядження належним підприємству майном; накладення виконавчою службою за виконавчими провадження арештів на грошові кошти підприємства.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2017р. у задоволенні заяви ДП "Селидіввугілля" про відстрочення виконання судового рішення від 18.05.2011р. відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2017 скасовано та постановлено нову, якою заяву ДП "Селидіввугілля" про відстрочення виконання судового рішення задоволено: відстрочено ДП "Селидіввугілля" виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. у справі №2а/0570/6531/2011 строком на три роки.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився Новогродівський міський центр зайнятості, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що задовольняючи заяву та відстрочуючи ДП "Селидіввугілля" виконання судового рішення, апеляційний суд не врахував інтереси Новогродівського міського центру зайнятості, зокрема того, що несплата підприємством передбачених законодавством страхових внесків тягне за собою виникнення дефіциту коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, і, як наслідок, недостатнє фінансування на виплати забезпечення та надання соціальних послуг.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.09.2017р. відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10.10.2017 від ДП "Селидвугілля" до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких підприємство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду України від 22.08.2017р. без змін.
У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховному Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2019р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Стародуба О.П., суддів Єзерова А.А., Кравчука В.М.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. у справі №2а/0570/6531/2011 за позовом Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Новогродівського міського центру зайнятості до Державного підприємства "Селидіввугілля" про стягнення заборгованості, стягнуто з ДП "Селидіввугілля" на користь Новогродівського міського центру зайнятості 868435,51 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків, яке на даний час не виконане.
Як встановлено судами, на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання вказаного судового рішення ДП "Селидіввугілля" надало наступні копії документів: балансу та звіту за 2016 рік звіт; довідки про залишок грошових коштів на рахунках станом на 13.05.2017р.; витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11.09.2015р.; витягу з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно від 12.03.2015р.; постанов органів Державної виконавчої служби про арешт коштів ДП "Селидіввугілля"; перспективної програми розвитку вугледобувного підприємства на 2015-2020 роки; наказу Міненерговугілля №237 від 11.03.2014р., листа Торгово-промислової палати №1614/12.12-03 від 07.12.2015р.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником на підтвердження існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення не надано достатніх та належних доказів.
При цьому суд виходив з того, що спірні правовідносини стосуються сплати відповідачем обов`язкових зборів та платежів до Державного бюджету України, крім того обставин справи полягають у порушенні підприємством встановлених законом загальнообов`язкових правил поведінки суб`єкта господарювання із сплати податків, що не залежить від результатів його господарської діяльності.
Суд дійшов висновку, що боржник (заявник) не виконує свої зобов`язання зі сплати податкового боргу в розмірі 868435,51 грн., що свідчить про неналежне ставлення заявника до обов`язків щодо погашення податкової заборгованості, що призводить до втрат бюджету.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву повністю, виходив з того, що з заяви про відстрочення виконання рішення суду видно, що ДП "Селидіввугілля" перебуває у тяжкому фінансовому становищі, що підтверджується документально, відтак необхідно відстрочити виконання судового рішення строком на три роки.
З висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.