ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/1827/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;
за участю представників учасників справи:
позивача - Коваленко С.В. - адвокат,відповідача - Руденко В.М. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Агрикова О.В., судді - Хрипун О.О., Кравчук Г.А.)
від 03.10.2019
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія"
про стягнення 1 474 971, 95 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" (надалі - ТОВ "Брокенергія", відповідач) про стягнення заборгованості за несвоєчасну оплату поставленого природного газу в сумі 1 474 971,94 грн за договором № 5054/1617-ТЕ-29 від 12.09.2016, з яких: 551 963,30 грн - пені, 215 206,28 грн - 3% річних та 707 802,36 грн - інфляційних втрат.
1.2 В обґрунтування позову позивач посилається на такі обставини:
1.2.1. 12.09.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ТОВ "Брокенергія" (споживач) уклали договір № 5054/1617-ТЕ-29 постачання природного газу (надалі - Договір) з протоколом узгодження розбіжностей, у якому узгоджені редакції пунктів 6.1, 8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.5, 10.3, 11.3.
1.2.2. Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.
1.2.3. Згідно з п. 2.1 Договору, постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 р. по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 12250 тис. куб. метрів.
1.2.4. Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
1.2.5. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
1.2.6. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних прокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (абзац 3 п. 6.1 Договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей).
1.2.7. На виконання умов договору, позивач передав у жовтні 2016 року - вересні 2017 року у власність відповідача природний газ на загальну суму 60 124 874,11 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
1.2.8. Відповідач несвоєчасно сплачував кошти за отриманий природний газ, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.
1.3. Відповідач проти позовних вимог заперечував зазначаючи, що відповідно до пункту 6.1 договору № 5054/1617-ТЕ-29 від 12.09.2016 нарахування пені не здійснюється на суми оплат, які були проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20. За твердженням відповідача, оскільки всі розрахунки були здійснені на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, від 04.03.2002№ 256 та від 18.05.2017 № 332, тому пеня не підлягає нарахуванню. Також відповідач посилається на те, що оплата від споживачів за спожиту теплову енергію надходить на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання, відкритий в ПАТ "Ощадбанк", що свідчить про відсутність у відповідача законної можливості самостійно здійснювати розрахунки з позивачем як гарантованим постачальником за отриманий природний газ, а тому відповідач не відповідає за порушення зобов`язання іншими особами.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Брокенергія" задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 551 963,30 грн - пені, 707 802,36 грн - інфляційних втрат, 215 206,28 грн - 3% річних та 22 124,58 грн - судового збору.
2.1.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування механізму розрахунку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20, здійснено при погашенні боргу за отриманий у жовтні - березні 2017 року газ. Суд першої інстанції вказав, що з квітня 2017 року при оплаті вартості поставленого газу не застосовувався порядок, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20, а тому здійснивши перерахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
2.1.2. Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що чинним законодавством не передбачено заборону здійснення розрахунків поза межами механізму автоматичного розподілу коштів, а тому та обставина, що оплата від споживачів за спожиту теплову енергію надходить на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання, не є такою, що свідчить про відсутність у відповідача законної можливості самостійно здійснювати розрахунки з позивачем як гарантованим постачальником за отриманий природний газ.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Брокенергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року скасовано в частині стягнення з ТОВ "Брокенергія" 3% річних в розмірі 101 541, 63 грн та інфляційних в розмірі 261 341,61 грн та прийнято нове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 551 963,30 грн пені, 446 460, 75 грн - інфляційних втрат, 113 664, 65 грн - 3% річних та 16 681, 33 грн судового збору.
2.2.1. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що при погашенні боргу за отриманий газ у жовтні 2016 року - березні 2017 року застосовується механізм розрахунку, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20, а з квітня 2017 року при оплаті поставленого газу вказаний порядок не застосовувався.
2.2.2. Апеляційний господарський суд вказав, що підписавши спільні протокольні рішення, сторони погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків, а отже відсутні правові підстави для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
2.2.3. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 101 541, 63 грн та інфляційних втрат у розмірі 261 341, 61 грн, оскільки вони нараховані на суму несвоєчасно виконаних зобов`язань, що виникли у лютому та березні 2017 року.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в поданій касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 в частині відмови у стягненні 3% річних в розмірі 101 541,63 грн та інфляційних втрат у розмірі 261341,61 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив такі порушення:
- статті 204 Цивільного кодексу України, оскільки договір купівлі-продажу природного газу, а також додаткові угоди до нього, є належними підставами, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки газу, зокрема, щодо розрахунків у належні строки за отриманий природний газ;
- не врахував пункту 6.1 договору, яким сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків та умов розрахунків за цим договором;
- укладання ряду спільних протокольних рішень та договору про організацію взаєморозрахунків не змінюють порядку та строку розрахунків, передбачених договором, а є такими, що суперечать умовам договору та принципу обов`язковості виконання договірних зобов`язань;
- статті 527 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто;
- не врахував, що у відносинах між покупцем та продавцем щодо розрахунків за отриманий природний газ держава виступає лише в якості третьої особи, що має певний обов`язок зі своєчасного перерахування субвенцій у певний строк та в межах договірних відносин та не є суб`єктом владних повноважень.
3.3. 11.10.2019 ТОВ "Брокенергія" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 910/1827/19 до суду касаційної інстанції, відповідно до якої просило постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
3.3.1. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що всі розрахунки між відповідачем та позивачем за отриманий природний газ згідно договору № 5054/1617-ТЕ-29 від 12.09.2016 в період з жовтня 2016 по вересень 2017 року були здійснені на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій, та на підставі договору про проведення взаєморозрахунків з метою відшкодування відповідачу різниці в тарифах, а тому відповідач звільняється від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості, яка виникла на підставі несвоєчасного перерахування державою коштів по бюджетних зобов`язаннях.
3.4. Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. Верховний Суд розглянувши подану ТОВ "Брокенергія" касаційну скаргу, вважає, що її необхідно задовольнити, виходячи з такого.
4.2. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наслідком підписання спільних протокольних рішень на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 є фактична зміна визначеного у договорі № 5054/1617-ТЕ-29 від 12.09.2016 (з урахуванням протоколу розбіжностей) порядку і строку проведення розрахунків за природний газ відносно сум, які охоплюються такими рішеннями, оскільки підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, НАК "Нафтогаз України" у такий спосіб виявило згоду зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий ним газ за договором № 5054/1617-ТЕ-29 від 12.09.2016.
4.3. Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз".
4.4. Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".