ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/322/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Міщенко І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віо-Ле" на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2019 (суддя Літвінов С.В.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 (головуючий суддя - Будішевська Л.О., судді: Таран С.В., Поліщук Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віо-Ле"
до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області
про визнання незаконним та скасування рішення,
За участю представників сторін:
від позивача: Голоднюк О.М. - адвокат,
від відповідача: не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІО-Ле" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (далі - Рада, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Білгород-Дністровської міської ради №74-VII від 30.03.2016 "Про безоплатне прийняття до комунальної власності гуртожитку, розташованого по вул. Вокзальній, 19а в м. Білгород-Дністровський".
1.2. Позов мотивований тим, що оскаржуване рішення Ради про безоплатне прийняття до комунальної власності будівлі гуртожитку суперечить ухвалі Господарського суду Одеської області від 04.08.2008 у справі № 33-7-24-2-32/23-05-1020, якою за позивачем на цей гуртожиток визнано право власності.
1.3. У відзиві на позову заяву відповідач зазначив про те, що Товариством не визначено, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено та які дії необхідно вчинити для його відновлення. Мешканцями гуртожитку приватизовано кімнати гуртожитку та належним чином оформлені права власності. За таких обставин оскаржуване рішення міської ради вичерпало свою дію фактом його виконання.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 23.10.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Віо-Ле" безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 916/322/19.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 31.10.2019 у справі №916/322/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Міщенко І.С.
3.3. 11.11.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 05.12.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 29.11.2019.
3.4. В судове засідання з`явився представник позивача, який просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення, прийняти нове, яким в повному обсязі задовольнити його позовні вимоги. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі позивач просить ухвалені у справі рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення Білгород-Дністровської міської ради №74-VII від 30.03.2016 "Про безоплатне прийняття до комунальної власності гуртожитку, розташованого по вул. Вокзальній, 19а в м. Білгород-Дністровський", оскільки воно суперечить ухвалі Господарського суду Одеської області від 04.08.2008 у справі № 33-7-24-2-32/23-05-1020, яка набрала законної сили.
4.2. Ці вимоги мотивовано тим, що судові рішення протирічать приписам статей 8, 41, 129-1 Конституції України, оскільки судове рішення у справі № 33-7-24-2-32/23-05-1020, котрим визнано за ним право власності на спірне майно, є чинним, а законодавством не встановлено граничний термін реєстрації права власності на нерухоме майно.
4.3. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2008 у справі № 33-7-24-2-32/23-05-1020, зокрема, визнано право власності ТОВ "Віо-Ле" на будівлю гуртожитку, розташованого на земельній ділянці площею 4972 кв.м. по вул. Вокзальній, 19 "А" в м . Білгород - Дністровський Одеської області, зазначену у технічній документації комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" від літерою "А".
5.2. 30.03.2016 Білгород-Дністровською міською радою прийнято рішення № 74-VII від 30.03.2016 "Про безоплатне прийняття до комунальної власності гуртожитку, розташованого по вул. Вокзальній, 19а в м. Білгород-Дністровський", яким, зокрема, прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Білгород-Дністровський гуртожиток, розташований за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Вокзальна, 19а, в існуючому технічному стані; надано дозвіл на приватизацію кімнат гуртожитку мешканцями, згідно затвердженого переліку мешканців гуртожитку по вул. Вокзальна, 19а, м . Білгород -Дністровський.
5.3. Судами встановлено та не заперечується учасниками справи, що мешканцями гуртожитку по вул. Вокзальна, 19а в м . Білгород-Дністровський приватизовано кімнати гуртожитку та належним чином оформлені права власності.
5.4. 23.06.2016 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВОК 19 А", засновниками якої є фізичні особи - співвласники спірного гуртожитку, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
5.5. Також встановлено, що позивачем не було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно.
6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, який підтримав апеляційний суд, виходив, зокрема, з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту, а оскаржуване рішення міської ради вичерпало свою дію фактом його виконання. Також суди посилалися на той факт, що позивачем не зареєстровано права власності на спірну будівлю.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
7.2. Верховенство права, як основоположний принцип господарського судочинства (ч.1 ст.11 ГПК), визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
7.3. За приписами ч.1 ст. 2 ГПК:
"1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави."
Стаття 5 ГПК визначає:
"1. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону."
За приписами ч.1 та п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України):
"1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб."