Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 383/876/18
провадження № 61-15758св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану адвокатом Якімовим Віктором Анатолійовичем, на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2019 року у складі судді Адаменко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 липня 2019 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу з спадкоємців за договором позики спадкодавця.
Позов обґрунтовано тим, що 04 лютого 2011 року він укладав договір позики з ОСОБА_4, за умовами якого останній отримав у нього кошти у розмірі 40 000,00 грн, зі сплатою 30 % річних та кінцевим терміном повернення до 04 лютого 2016 року, що підтверджується розпискою. Однак, по закінченню зазначеного строку ОСОБА_4 борг не повернув, що з урахуванням 30 % річних становить 112 000,00 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його син - ОСОБА_2
20 грудня 2017 року за місцем відкриття спадщини, до приватного нотаріуса Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Штефан В. В. він направив претензію кредитора до спадкоємців ОСОБА_4 для доведення до відома про зобов`язання задовольнити вимоги кредитора за договором позики від 04 лютого 2011 року в сумі 112 000,00 грн.
Приватним нотаріусом було повідомлено ОСОБА_2 щодо претензії кредитора. У зв`язку з чим, 03 лютого 2018 року він отримав від відповідача повідомлення про те, що він не визнає його вимоги щодо наявності боргу у померлого, оскільки розписка є фіктивною.
Позивач подав уточнену позовну заяву, в якій зазначав, що після смерті ОСОБА_4 його син - ОСОБА_2 отримав у спадок земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2328 гектарів, грошова оцінка якої становить 196 558,00 грн, та його дружина - ОСОБА_3, отримала Ѕ частку житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1, вартістю 30 478,00 грн.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 96 992,00 грн, а з ОСОБА_3 15 008,00 грн в рахунок погашення боргу та відсотків.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 86 625,75 грн в рахунок погашення боргу і 30 % річних за договором позики від 04 лютого 2011 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 969,92 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 13 403,98 грн в рахунок погашення боргу і 30 % річних за договором позики від 04 лютого 2011 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 150,08 грн.
В іншій частині позовних вимог щодо стягнення відсотків в розмірі 11 970,27 грн відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки зобов`язання ОСОБА_4 з повернення грошових коштів за розпискою від 04 лютого 2011 року на час його смерті не виконано, тому з відповідачів, як спадкоємців майна померлого, на користь позивача підлягає стягненню сума боргу і 30 % річних за період з 04 лютого 2011 року по 04 лютого 2016 рік (дата повернення боргу) за договором позики пропорційно вартості успадкованого ними у спадщину, після смерті ОСОБА_4 майна, а саме з: ОСОБА_2 86 625,75 грн та з ОСОБА_3 13 403,98 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 липня 2019 року рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погоджуючись з висновками суду першої інстанції, виходив з того, що договір про надання грошової позики від 04 лютого 2011 року укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вигляді розписки, містить необхідні умови договору позики, зокрема, дату його складання, отримання грошових коштів у конкретно визначеній сумі, строк повернення та розмір відсотків за користування коштами, тому є правові підстави для стягнення богу з відповідачів на користь позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16 серпня 2019 року ОСОБА_2 через адвоката Якімова В. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 липня 2019 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що при дослідженні боргової розписки, судами попередніх інстанцій не виявлено справжню правову природу правовідносин сторін. Суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, що саме в розписці вказує на факт отримання у борг заявлених у позові грошових коштів та чи не є це договором про наміри укласти договір позики. Крім того суди не дослідили та не надали оцінку діям позивача, як кредитора, для встановлення дійсних правовідносин сторін щодо пред`явлення вимог до боржника (спадкодавця) за його життя. Судами не досліджено причини не пред`явлення вимог кредитора до боржника до смерті останнього, не досліджено чи були такі дії кредитора навмисними, що вплинуло на додаткове боргове навантаження на спадкоємців та спадкове майно.
Також, судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в який обґрунтовано тим, що відповідач на протязі розгляду справи судом першої інстанції не ставив питання про застосування строку позовної давності. Також відповідачем не ставилося питання про визнання договору позики недійсним.
ОСОБА_1 вважає, щосудові рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, враховано всі фактичні обставини справи, надано належну оцінку наявним доказам, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому слід залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 лютого 2011 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 в борг 40 000,00 грн, строком на 5 років, тобто до 04 лютого 2016 року, та сплатою відсотків в розмірі 30 % річних, про що було ним було складено розписку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
20 грудня 2017 року ОСОБА_1 направив до приватного нотаріуса Апостолівського районного округу Дніпропетровської області Штефан В. І. претензію до спадкоємців померлого ОСОБА_4 про зобов`язання задовольнити вимоги кредитора за договором позики від 04 лютого 2011 року в сумі 112 000,00 грн, з яких: 40 000,00 грн отримані кошти за розпискою та 72 000,00 грн відсотки за користування коштами.
Листом від 23 січня 2018 року № 43(02-14)197-2017 приватний нотаріус Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Штефан В. В. повідомила ОСОБА_1 про те, що його претензію доведено до відома спадкоємців.
03 лютого 2018 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист від сина померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2, в якому останній повідомив про те, що не визнає вимоги кредитора щодо сплати боргу його покійного батька в розмірі 112 000,00 грн, посилаючись на фіктивність боргової розписки.
З матеріалів спадкової справи № 197/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли його син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_3, отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 квітня 2018 року.
Спадщина, на яку видане свідоцтво ОСОБА_3 складається із Ѕ частки житлового будинку загальною площею 64,1 кв. м, житловою площею 27,5 кв. м, з відповідними господарчими і побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1, що належала померлому на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 14 квітня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Штефан В. В., за реєстровим № 834.