Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 279/2885/18
провадження № 61-14956св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Житомирське міжрайонне управління водного господарства,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 травня 2019 року у складі судді Коваленко В. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у складі колегії суддів: Григорусь Н. Й., Галацевич О. М., Борисюка Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського міжрайонного управління водного господарства про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що 25 липня 2013 року він був прийнятий на посаду сторожа в Коростенське міжрайонне управління водного господарства. Наказом від 04 червня 2018 року № 5 його було звільнено із займаної посади у зв`язку з реорганізацією. Зазначав, що звільнення є незаконним, оскільки на підприємстві фактично не відбулося скорочення чисельності або штату працівників. Від запропонованої посади ремонтувальника руслового Хорошівської експлуатаційної дільниці він відмовився з причин відсутності спеціальної кваліфікації та знаходження робочого місця в іншому регіоні.
Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ від 04 червня 2018 року № 5, поновити його на посаді сторожа Коростенського міжрайонного управління водного господарства, стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 02 липня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що у Коростенському міжрайонному управлінні водного господарства відбулося скорочення чисельності та штату працівників, ОСОБА_1 було попереджено у встановлений частиною першою статті 49-2 КЗпП України строк, а останній у свою чергу відмовився від переведення на вакантну посаду ремонтувальника руслового Хорошівської експлуатаційної дільниці, інші посади на підприємстві, які б відповідали його кваліфікації та досвіду роботи були відсутні, тому позивача звільнено з роботи з дотриманням вимог трудового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 липня 2019 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", оскільки не врахували, що позивач є інвалідом 2 групи загального захворювання, яка була встановлена первинно у 2015 році та продовжена до 25 травня 2019 року. Також не можна погодитись з посилання апеляційного суду на те, що позивачу встановлено інвалідність з червня 2018 року, так як він є інвалідом з 2015 року, про що було відомо відповідачу, оскільки позивач під час роботи проходив медичну комісію.
Крім того, звільнення позивача за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України було здійснено з порушенням вимог статті 49-2 КЗпП України, оскільки позивачу не були запропоновані всі інші вакантні посади, які з`явилися на підприємстві з дня попередження про вивільнення і які існували на день його звільнення.
Наведені обставини свідчать про те, що звільнення відбулося з надуманих підстав, тому судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працював у Коростенському міжрайонному управлінні водного господарства на посаді сторожа згідно відомостей з трудової книжки.
ОСОБА_1 відповідно до довідки акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААБ № 110463 від 05 червня 2018 року є інвалідом другої групи з 25 травня 2018 року загального захворювання.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Держводагенства України від 15 січня 2018 року № 11 "Про реорганізацію Коростенського міжрайонного управління водного господарства" скорочено штатну одиницю сторожа.
Матеріали справи містять попередження Коростенського міжрайонного управління водного господарства від 26 лютого 2018 року про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з реорганізацією підприємства, з яким останній ознайомлений в той же день.
Згідно протоколу зборів первинно профспілкової організації Коростенського міжрайонного управління водного господарства від 22 травня 2018 року № 5 прийнято надати кандидатури працівників, зокрема сторожа ОСОБА_1 у Житомирське міжрайонне управління водного господарства на скорочення, оскільки позивач мав серцевий напад, у зв`язку з чим отримав ІІ групу інвалідності та звільнений від фізичних навантажень та тяжкої праці, що суперечить характеру роботи сторожа.
Повідомленням Житомирського міжрайонного управління водного господарства від 05 червня 2018 року № 285 ОСОБА_1 запропоновано перевести на вакантну посаду ремонтувальника руслового Хорошівської експлуатаційної дільниці з посадовим окладом 1 921,00 грн.
Позивач не заперечував, що йому пропонувалася зазначена посада, але він від неї відмовився з причин відсутності належної кваліфікації та знаходження робочого місця у іншому районі.
Згідно з наказом Коростенського міжрайонного управління водного господарства від 04 червня 2018 року № 5 на підставі наказу Держводагенства від 15 січня 2018 року № 11 та наказу від 22 травня 2018 року № 328 ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з реорганізацією Коростенського міжрайонного управління водного господарства за частиною статті 40 КЗпП України з 04 червня 2018 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.